Трохи незвично почну:

Як із пасткою впоратись 

Є теорія підгорілої грінки (burnt toast theory), яка є частиною концепції позитивного мислення. Вона полягає в тому, що якщо якась неприємність трапилась, в ширшій перспективі вона можуть бути корисною. 

Типу: так, ти пролила на себе каву і тобі довелось вертатись міняти одяг, але доїхала швидше без заторів. А може й взагалі уникла вонючого дядька в метро, який виблював на когось іншого. 

Загалом, цікава теорія. 

Допомагає з тривожністю та дрібними негараздами. 

На основі цього я будую ідею ментальної пастки, споріднену до пастки інерції, але трохи іншої. 

Що таке пастка підгорілої грінки

Пастка підгорілої грінки — це когнітивне упередження, коли серія дрібних або не дуже невдач змушує очікувати невдачі в мало- або не пов’язаних спробах. 

Типу, в тебе підгорів тост, і ти почуваєшся менш готовою до презентації на роботі. Або в тебе невдале побачення, і ти думаєш, що ніколи не знайдеш собі партнера/ку. Ти ледь не потрапляєш в тупе дтп по дорозі на роботу, і увесь день не ризикуєш. 

Це пастка інерції?

Різниця між цією пасткою і пасткою інерції – у відсутності звʼязку між подіями. Або він дуже маленький. 

[restrict level=1 message=”Тут блок, який доступний лише спонсорам блогу”]

Типу, бюджет компанії по суті дуже мінімально міняється з року в рік. Практично всі статті ті ж самі, щось збільшено, щось зменшено, але глобально бюджет зберігає структуру (а іноді навіть суми). Це пастка інерції – люди неохоче міняють те, що працює. 

Пастка пригорілої грінки – це коли ти в цьому році пробуєш запустити інфлюенсер-маркетинг, в тебе не виходить з мінімальним бюджетом. Тому ти в наступному році не закладаєш на це бюджет. Або навіть зменшуєш бюджет на маркетинг. 

Це бізнесовий приклад. 

[/restrict]

Більш особистий приклад – невдалі співбесіди. Якщо це не дуже проста робота з масовим набором, то у компанії є певні вимоги і певні обставини. І ці вимоги і обставини від компанії до компанії різняться. Хтось сумнівається, чи взяти на посаду людину з команди. Хтось шукає тєрпілу. Хтось шукає людину з більшим досвідом, а хтось з меншим. Іноді рекрутер недостатньо компетентний, а іноді роботодавець не знає, що хоче. Може ти не потрапляєш в вайб. Причин для відмови тисячі – і дуже сумнівно, що тобі будуть відмовляти з однієї причини.

Загалом – з кожної співбесіди треба винести щось, що покращить твої скіли самопрезентації, але… 

Реальність жорстока.

Невдача на цій співбесіді сама по собі мало впливає на невдачу. Вона впливає на твій настрій і самооцінку – що може вплинути на наступні співбесіди. Що і є своєрідною пасткою згорілої грінки. 

Інший варіант, із ще меншим причинно-наслідковим звʼязком – по дорозі за кавою якийсь уїбан на хюндаї забризкав тобі штани. Ти береш свою каву, вертаєшся додому, йдеш на онлайн-співбесіду, де одразу думаєш, що тобі не пощастить, як зі штанами. Хоча це ніяк не повʼязано.

Як використовують цю пастку

Часто цю пастку використовують для емоційного продажу товарів чи послуг. Приблизно отак:

• Запускаєте рекламу, але вона не приносить ліди? На нашому курсі покажемо 10+ робочих методи зібрати ліди майже безкоштовно
• Ваші співробітники не виконують план? Ми покажемо, як мотивувати по-новому.
• Життя непередбачуване – застрахуй здоровʼя.
• Ходиш на побачення, але ніяк не трапиться справжнє кохання. Розклад таро на справжнього чоловіка.

Ще раз – як побороти

Вдихнути-видихнути.

Хуйня трапляється.

Випадкова хуйня трапляється часто. Вона не визначає майбутнє – вона впливає тільки через твої вчинки. Іноді тобі треба було спізнитись чи отримати калюжею по штанах.

Якщо в тебе серія невдач – почни з аналізу окремо кожної невдачі. Чи всі вони однакові? Чи є звʼязок? Чи впливають одні й ті ж фактори? Це як з невдачами на співбесідах – тим не сподобалось щось одне, іншим – інше. Якщо звести все до “я просто хуйова людинка”, то це контрпродуктивно. Поплач, поний, зберись і порефлексуй. Це складно, але може той же чатGPT помогти, а в складних ситуаціях психотерапевт.

Читати всі пастки

Запис Пастка підгорілої грінки спершу з'явиться на theytoldme.

Що це за пастка

Для мене це пастка з книги Олів’є Сібоні, але мені б хотілось її переконфігурувати. 

Автор пов’язує цю пастку із пасткою сторітелінгу, де історія звучить так класно, що люди підсвідомо починають шукати підтвердження.

Типу, як в фільмах про пошук скарбів. 

Де спочатку тобі кажуть про неймовірні скарби, в які ніхто не вірить, а затим з’являються якісь дрібні натяки, які ведуть в потрібному напрямку. 

Іноді це працює. 

Крім тих випадків, коли не працює і дуже боляче б’є.

Як у кейсах, що описує Олів’є — шахраї розводять інвесторів на шалені гроші, обіцяючи неймовірні технології. І інвестори такі: “А що, якщо таки це правда. Он у них літак є, і досвід, і колишній міністр, і лабораторія, і…”. Згадується історія про те, як виник стартап, де AI купує за тебе в будь-якому магазині, а з’ясувалось, що то просто тисячі живих операторів десь в Азії. Інвесторам хотілось вірити:)

Приблизно, як Альоні в те, що колишній цього разу…

Що на мою думку то за пастка

Так от, моя конфігурація така: 

Пастка підтвердження — це коли ти вже маєш певне рішення або ставлення в голові, і в процесі прийняття рішення шукаєш або як прийняти це рішення, або як відхилити інше. 

Наприклад, ти — власник кав'ярні, в якого є великий плюс. Тобі треба вирішити, як розподілити цей надлишок — вивести і купити автівку, відкрити ще одну точку, преміювати працівників, покращити цю точку... Але в тебе завше була мрія про мережу. І ти збираєш своїх "радників" — і щось обговорюєш, щось думаєш, але по суті ти шукаєш аргументи на користь того, щоб відкрити нову точку. 

Це пастка в контексті мислення, але не по життю. Іноді краще зробити так, як хочеться. Заробиш менше, але буде кайфово, наприклад.

Хоча якщо мова йде про щось важливе для всіх, то тут бажано, щоб рішення з великою вірогідністю приводило до бажаного для всіх наслідку. Типу, мер, звісно, може сконцентруватись і провести найбільший в світі рок-фестиваль в Києві, але… можливо, це не той проєкт, який цікавить всіх містян. 

З якими пастками йде разом

Упередження підтвердження:

• основа для накруту про всі ті болячки, які в мене є, як тільки щось десь заболіло.
• діє разом з пасткою сторітелінгу – коли тобі розповіли щось таке, що
• часто йде з пасткою витрачених зусиль – коли ти вже зробила дохуя якоїсь хуйні, і вона не працює, але ти шукаєш причини, чому це рішення було правильне, і чому треба продовжувати.
• дотично до пастки бульбашки – коли соціальні взаємодії і соціальні мережі підштовухують тебе до споживання одного виду контенту.

Як використати цю пастку

Памʼятаєш оцей прикол про “продай мені ручку” на співбесіді?

Мені часто кажуть, що гарна продажниця ніколи не кинеться “продавати” ручку. Вона почне з того, що розпитає людину про людину. Оце мистецтво дізнатись потребу людини – це найважливіше в сейлзах.

Отже, пастка підтвердження використовується для того, щоб переконати людину. Коли зʼясовуєш, що людина думає, і продовжуєш цю думку.

На кшталт, твоя начальниця тобі каже зробити певний звіт, а ти розпитуєш більше про задачку і пропонуєш варіанти, як це виконати в зручний для тебе спосіб, але так, ніби це її ідея. Основний момент – це йти від того, що людина вже думає і вкладати свою ідею в канву думок іншої людини. А не сперечатись.

Це складно.

Це складно і інтелектуально (бо люди так багато пиздять), і ментально (бо люди так багато помиляються). Але…

Але дехто так стає президентами. Хочете нові обличчя? Хочете бороти корупцію? Хочете мир з Росією? Так-так-так, я все зроблю. Я не кажу, що це єдина причина – я кажу, що популісти використовують пастку упередження для своєї політичної програми. “Ми за все, що ви хочете”. А далі можна виконувати якусь малопотрібну фігню.

Як побороти цю пастку

Це дуже складно.

Бо це так як нам хочеться думати.

Якщо інші пастки – це все ж варіанти способу подумати, то підтверджувальне упередження – це приємний і комфортний для нас спосіб думати. Набагато краще переконувати себе, що все робиш правильно, ніж тривожитись, що вчиняєш неправильно. Прикольно, що це можна робити одночасно.

Тому це дуже важлива для ментального благополуччя пастка, бо психіка завжди шукає повної співзвучності:

рішення – цінності – цілісність – зовнішні результати

А сумніви, невідповідності та страхи поглиблюють внутрішні конфлікти і сприймаються як страждання та біль. Задача мозку уникати будь-якого страждання та болю.

Сумний прикол: якщо на рівні самосприйняття ви почуваємось гівном, то психіка все одно прагне не “клащого ставлення до себе” (хоча всі клієнти так кажуть на сесіях), а “співзвучності”. Простіше, щоб бути реальні докази, що я гівно, це дає відчуття цілісності – “я цілісне гівно”.

Тобто ти потрапляєш в пастку підтвердження, що посилює сором, почуття провини і т.д.

Побороти самостійно навряд чи вийде.

В бізнесі

В бізнесі це вирішується процесами. Ви встановлюєте процедуру оцінки і прийняття рішення, та йдете за нею. Звісно, це не стосується стартапів та малих бізнесів, де багато чого взагалі тримається на сліпій вірі в успіх:)

В особистому

В особистому ще складніше, адже часто нема єдиного критерію успішності.

Наприклад, тобі треба вирішити, чи купувати машину. Якщо тобі хочеться, ти знайдеш тисячу причин чому вона тобі треба. Якщо тобі не хочеться – тисячу і одну причину, чому не треба. Але незалежно від рішення ти можеш продовжувати перебувати у цій пастці. Типу, ти думаєш, що треба і купуєш. А затим продовжуєш себе переконувати, що вона дійсно треба. Бізнес може ще якось прибутковість порахувати, а тобі як визначити? Тому і складно. 

Я можу тобі рекомендувати простий прийом – назви три причини, чому варто це зробити, і три причини, чому не варто.

Він не виведе тебе з пастки, але може розблокувати в тебе темну зону, на яку ти не хочеш дивитись.

Взагалі, проговорювати чи прописувати свої думки корисно, бо вони стають більш зрозумілі. Це ніби плавати в воді, а затим нащупати дно. Можна це робити самостійно або з терапевтом.

Запис Пастка підтвердження спершу з'явиться на theytoldme.

“Це зрада чи перемога?” Плоский погляд на обʼємні речі

Когнітивними упередженнями (викривленнями, пастками мислення) називають автоматичні, несвідомі шаблони мислення, які формують сприйняття реальності.

Іншими словами, ми бачимо не реальний світ, а його викривлені проєкції у нашій свідомості. І вже на основі цих проєкцій робимо висновки, підкріплюємо їх емоційною реакцією, і приймаємо рішення чи вчиняємо дії. Іноді це “прокатує”, але іноді приводить до фатальних помилок. Як директор, який не приймає своєчасне рішення про переформатування бізнесу на основі упередження лідера, або Альона, яка шукає на основі пастки підтвердження знаки, що колишній змінився.

Отож, чорно-біле мислення або дихотомія — це сприйняття світу на кшталт зрада або перемога.

Пан або пропав. Все або нічого. Малорос або Українець. Воїн, або ухилянт. 

Багато крилатих фраз українською закріплюють таке ставлення до світу та інших людей, проте схожим чином ми ставимось і до себе. А це стає причиною нестабільної самооцінки: “Я або 50 кг, або жирна”, “Я або завжди перемагаю, або я нікчемний”, “Мені потрібен або ідеальний партнер, або ніякий.

Хто я і чому я можу про це писати?

Мене звати Тетяна Клинець, я КПТ-консультантка і коучиня, а також співзасновниця платформи із саморозвитку “До себе”.

Про когнітивні викривлення я можу писати із 2-х причин:

1. найкраще когнітивні викривлення і їх вплив на поведінку та емоційний стан людей описано саме у когнітивно-поведінковій терапії, а я практикую саме у цьому методі.
2. мене попросили це зробити Капі, і після дооовгого затишшя я рада повернутись зі статтями на цей сайт.

Всі статті Тетяни

З якими ще пастками взаємодіє чорно-біле мислення?

• Катастрофізація — “якщо вже не ідеально, то точно буде провал”, “здають країну”, “ми всі помремо”.
• Навішуванням ярликів — «ти або на фронті, або не маєш права бути громадянином”, “або бездушний сухарь, або мамина черешня”, “ти або завжди можеш заспокоїти дитину у супермаркеті – або ти жахлива мати”,
• Підтверджувальне упередження: 
  • якщо у мене зрада – світогляд, то цю зраду я бачу на кожному кроці”, 
  • “якщо я думаю,  що мені потрібен або ідеальний партнер або ніякий, то я одразу бачу недоліки, які змушують мене заголом знецінювати іншу людину, і припиняти спілкування.

Загалом багато когнітивних викривлень працюють у команді, що створює у нас враження, що світ жахливий, держави імпотентні та і будь-які “неідеальні” прагнення безглузді.

Наступне твердження стосується всіх мисленєвих пасток: під час сильного стресу, катастроф та потрясінь мислення людей ЗАВЖДИ радикалізується, а когнітивні упередження ще більше управляють емоційним станом та поведінкою. Чому? Та тому, що це швидка ментальна рамка, яка не потребує зусиль для роздумів та аргументації.

Думати критично (не плутати з критикуюче) і раціональноі без стресу важко, а на фоні задоволення від тік-току та “швидких очевидний рішень” справа геть неприваблива.

Як використовується в маркетингу, бізнесі та впливі на маси?

Бізнес та політика активно використовує нашу схильність до крайнощів. Ось кілька прикладів:

У маркетингу — реклама через ідеальність: ідеальні тіла у рекламі білизни, ідеальні посмішки у рекламі зубної пасти, ідеальні родини у рекламі майонезу, тощо створюють враження, що правильно тільки так. Хоча як на мене найбільше трусів і зубних паст купують люди із середньостатистичними фігурами та зубами із особливостями, а найбільше майонезу — самотні люди, які майже не готують вдома. 

У політиці — “офіс простих рішень”: популістичні чи радикальні політичні рухи, які до слова зараз, беруть першість у багатьох країнах: Орбан в Угорщині, “Альтернатива для Німеччини”. Рух МАГА Трампа теж багато у чому спирається схильністю людей думати крайнощами: “Америка повинна бути великою, інакше вона нікчемна”.

Навіть згортання політики різноманітності, коли в США “оголошуються” 2 гендери –  теж відголоcок чорно-білого мислення: ти можеш бути або чоловіком, або жінкою: ніщо поміж цими визначеннями “не існує”. 

Як не втрапити у пастку?

Щоб не потрапити у пастку “пан або пропав”, пропоную наступне:

1. Навчіться помічати пастку.
   Перша і головна рекомендація, яка стосується всіх без виключення мисленнєвих пасток.
   Я знаю, що це найскладніша частина тут, та поки ви не помітили пастку, ви не можете їх знешкодити. Напрацювати це вміння найпростіше у психотерапії, зокрема у напрямках на основі КПТ.
   І звісно у цьому моменті, я пропоную вам звернути увагу на наш сервіс з підбору психологів “Твій психолог”, де ми зможемо дбайливо і під ваші потреби підібрати для вас фахівця. 
2. Не цурайтесь проміжних варіантів.
   Питайте себе — що є між цими крайнощами? Часто варіанти посередині значно реалістичніші і мають багато переваг. Особливо це стосується ставлення до себе на інших людей – тут радикалізація та впадання у крайнощі суттєво впливають на якість життя та стосунків.
   Якщо б я думала, що я маю бути або найкращою у світі консультанткою, або я не варта довіри клієнтів, кожна сесія була б для мене іспитом на “найкращість”, а спілкування з колегами, які у чомусь більш компетентні – справжньою мукою.
   Напевно при такому мисленні, я б ніколи не почала свою практику.
   Мені приємніше і комфортніше думати про себе, як про фахівчиню, яка постійно у процесі розвитку від “тільки починаю, компетенцій недостатньо” до майстерності. Більше того, мене це надихає на подальший безперервний рух, навіть коли я розумію, що неможливо досягти цілковитої майстерності. 
3. Зацініть силу сполучника “і”.  
   Коли помічаєте спадання у крайнощі, спробуйте поєднувати їх. “Це і зрада, і перемога”, “Вона і виїхала, і залишається в контексті України, та опікується її долею”, “Він і має недоліки, і переваги”, тощо. 

Як на мене, бачити багатогранність у собі, людях і світі – особливе задоволення. Жити у світі, де все однозначно поділено на “хороше” і “погане” було б дуже нудно. 

Як використовувати собі на користь?

Чорно-біле мислення може бути не тільки пасткою, а й інструментом, який можна обернути у ресурс, якщо підходити до нього  усвідомлено

• Як вакцину від безкінечних сумнівів.
  У ситуаціях емоційної плутанини чорно-біле мислення допомагає поставити крапку: “Я або беруть за це завдання, або ні”, “Я або мию голову сьогодні, або ні”. І замість тривалих і виснажливих  сумнівів – переходити до дії.
• Як мотиваційний тригер: “Або пан, або пропав”, “Або я підійду до цієї дівчини, або ще 100 років самотності мені гарантовані” (якщо таке вас мотивує).
• Як спосіб розрядити ситуацію, доводячи страхи до абсурду: Тобто я думаю, що “або я зроблю геніальну презентацію, або мене виганятимуть із компанії зі свистом та копняком  від кожного з присутніх” (якщо таке вас не лякає ще більше).

Сподіваюсь, цей матеріал приніс вам стільки ж насолоди, як і мені у процесі його написання. Якщо так, залишайте ваші думки, та коментуйте статтю, я завжди рада живій дискусії. А якщо давно не можете знайти для себе нормально психолога, го до нас на сайт. 

Запис Пастка Чорне-біле спершу з'явиться на theytoldme.

І в фільмі Шерлок завше вгадує. 

А ти ніхуя. 

Більше того, ти робиш припущення (можливо, помилкове), затим з нього збираєш інші припущення, а з них інші. 

Прикинь, яка точність зрештою виходить. 

Ще раз нагадаю, що когнітивне упередження — це не “завше думає тільки отак”. КУ — це іноді людина думає отаким чином і несвідомо спотворює картинку. Загалом про упередження отут.

Приклади

Отже, уяви, що тобі треба зрозуміти, скільки яблук у Олі. 

Ти точно знаєш, що мама Олі принесла 10 яблук. І віриш, що вона поділить яблука порівну між дітьми, при цьому вона взяла однакову кількість яблук, а Оля білі не їсть. 

І ти припускаєш, що у Олі 2-3 яблука. 

А по факту від 0 до 10. Тому що засновки твої хуйня хибні, і ситуація може відрізнятись. Короче, йди в сраку, Шерлоку. 

Але чи не пофіг, скільки яблук у Олі?

Це дуже характерно для бізнесу. Ти припускаєш, що колега оце робить, затим на основі цього припускаєш щось інше… Зрештою, всі твої роздуми побудовані на припущеннях, а точність висновків — майже нульова. В мене був кейс, коли в мене в голові одна конверсія з трафіку – 0,01%, а у мого керівника в голові 10% з того ж трафіку. Він бачить, що трафік приходить, і готується до торнадо замовлень, але вони не трапились. Хоча конверсія була на 250% краще, ніж мої очікування – 0,35%.

Це дрібні приклади, але люди приймають набагато більші рішення на основі піраміди з припущень.

З якою пасткою діють разом

Пастка наявності залежності.

Якщо коротко, то між подіями може бути кореляція, залежність, так і відсутність того чи іншого.

Наприклад, якщо на вулиці зʼявляються ятки з морозивом, то буває більше сонячних днів. Тут переплутано порядок подій і введена залежність, хоча це просто кореляція. Настає літо – тому більше сонячних днів і виробники морозива починають продавати морозиво.

Це важливо для бізнесу, бо можна переплутати і вийде лажа. Наприклад, “клієнти, які беруть участь в програмі лояльності, більш лояльні”. Тоді логічно просто роздати більше карток лояльності. Але… Може навпаки? “Лояльні клієнти частіше користуються програмою лояльності”. Тоді роздача карток нелояльним – не зробить останніх більш лояльними:) Треба шукати користь в самій послузі.

Що з цим робити?

Ще раз підкреслю – знати про пастку недостатньо.

Загалом традиційно допомагає проговорити/прописати засновки. В голові воно може бути залізобетонно, а як викладеш на папері чи в чатЖПТ – то перед очима інша картинка. Ти зможеш оцінити кожен засновок окремо.

Як це борять в маркетингу

Є таке поняття як “якорі”.

Це може бути уявлення клієнта про ціну на товари чи послуги. Або та інформація, яка є у голові клієнта про ті чи інші явища.

Наприклад, мобільні оператори не підвищують ціни на тарифи, а вводять нові тарифи з вищими цінами.

Ще класичний приклад, як British American Tobacco та інші тютюнові компанії змінювали сприйняття цигарок серед жінок. Типу, в 20-30-ті роки минулого сторіччя курити серед жінок було дуже непопулярно. Тому тютюнові компанії запустили кампанії про сильних-незалежних, які курять. Цигарки зробили більш стильними – довшими, тоншими. Навіть розказували, що краще покурити, ніж тістечко – схуднення.

Отже, в маркетингу намагаються обійти або зламати якорі.

Як це борять в бізнесі

Ха-ха-ха-ха, ніяк!

Просто купа людей робить якусь хуйню, і деякі з них виживають та багатішають, щоб розказувати про свій успіх. А ті, кого дельфіни штовхали від берега, вже ніколи нічого не розкажуть.

Метриками. OKR. Бюджетуванням.

Типу, хтось має помітити і сказати: “Чекайте, в минулому році було 10%, а чого в цьому році закладено 20%?”

Хоча тут є шанс потрапити в пастку інерції чи пастку команди:) Але це вже наступного разу.

Запис Пастка Шерлок спершу з'явиться на theytoldme.

Тіндер-мислення — це когнітивне упередження наявності кращого варіанту в майбутньому.

Тобто, в тебе є дуже простий вибір із двох варіантів (так чи ні в тіндері), але ти обираєш ні, бо в майбутньому може бути кращий варіант. Незалежно від того, наскільки гарний цей варіант.

Або обираєш і жалкуєш.

Проблема виникає на тому етапі, коли ти не можеш зробити чи знову і знову повертаєшся до вибору.

Приклади

Коли я пишу цю статтю, є дві бюджетні версії телефонів від гарних брендів:

• iPhone 16e
• Pixel 9a

Можна вибрати один із них — тут очевидний вибір. Але можна сказати, що в когось може бути краще, і треба пошукати альтернативи. Що цілком адекватно.

Пасткою це стає, коли ти починаєш щодня шукати щось краще. Перебирати варіанти, шукати компроміси — дивитись все нові і нові варіанти. Це може навіть стати гобі. А може лишатись “вавкою” і проблемою, коли ти не можеш зупинитись на норм варіанті, вважаючи, що знайдеш краще.

Ще гірше, коли ти не можеш прийняти свій вибір.

Уяви, що тобі треба була автівка. Ти робиш вибір на користь Toyota Corolla 2020 року. Їздиш на ній, все норм. Але постійно думаєш, що можна було б за ці гроші взяти краще. Адже ж “в майбутньому безкінечна кількість кращих варіантів”.

Що з цим робити?

Когнітивні упередження дуже важко знайти в себе.

Тому треба з кимось проговорити.

Загалом, це нормальна практика — озвучити свої думки, і вони стають більш предметними. Можна навіть з chatGPT поговорити, тільки не забудь почати з “Поговори зі мною, ніби ти бажаєш мені найкращого. Не бійся критикувати мої рішення. Мені потрібен варіант, який найбільше мені підходить. Розпитай мене більше про ситуацію — 10-15 питань — перед тим, як щось радити. Не погоджуйся сліпо з моїми тезами, уточнюй і розберись краще”.

Як це борять в маркетингу

Маркетологи використовують інші упередження для того, щоб побороти це.

Як мінімум, FOMO — fear of missing opportunity. Коли пропозицію штучно обмежують, щоб не було у людини спокуси довго думати. Цей годинник зі знижкою 25%, але тільки 1 день.

Або упередження втрати. “Якщо ти зараз не купиш цей годинник, то будеш жалкувати все життя”.

Як уникнути помилки в бізнесі

Дві прості ситуації:

• Тобі треба smm-щик. Ти проводиш співбесіди, але “може буде кращий варіант за ті ж гроші”.
• В тебе безліч ідей від тебе і твоїх підлеглих про те, що треба клієнтам. Ти не можеш прийняти рішення, що зробити в першу чергу, бо тобі треба “срібна куля” – рішення, яке все змінить.

В цьому випадку питання в процесах. Тобі треба створити процес, як приймаються рішення. Що треба знати, що треба врахувати, як оцінювати. Ти можеш встановити для себе правило, що кожен четверг відбувається певний аналіз і обговорення. Коли всі разом дивимось на одні й ті ж цифри і обговорюємо їх.

Це може перетворитись на бюрократію, але це вже буде інша проблема.

Як побороти в тіндері

Хз.

Це їхня бізнес-модель, тут ніц не вдієш:)

Хочеш прочитати про більше пасток?

Всі пастки будуть тут

Запис Пастка тіндер-мислення спершу з'явиться на theytoldme.

Якщо коротко, то під одним словом ховається два значення – спосіб вирішити задачу і процес вибору варіанту поведінки. Ну, типу 2+2. 4 – це рішення. І “я їбу зараз в математику” – теж рішення. Почитай про це, якщо цікаво.

Що важливо – рішення може призвести до:

1. Бажаних наслідків
2. Небажаних наслідків
3. Взагалі не мати значення

Раціонально — визначити бажані наслідки і прийняти рішення, яке за мінімальні ресурси дасть бажаний наслідок.

Наприклад, ти хочеш зберегти свої гроші.

Інфляція їсть заощадження, і тобі треба варіант, як ці гроші хоч мінімально вберегти.

1. можна закинути в якийсь умовно безпечний REIT, і дочекатись 10-15% річних. Це приклад рішення з бажаним наслідком.
2. можна спробувати пограти на свої гроші в казино. І вірити в свою удачу. Програти все. Це небажаний, але передбачуваний наслідок. Можна сказати дефектне рішення, адже закладено величезний ризик – казино має бути прибутковим.
3. можна покласти дома під матрац. Але прилетить ракета і гроші згорять. Це рішення було з дуже низьким ризиком, але воно не мало значення через зовнішні фактори.
4. можна просто нічого не робити, чекаючи кращий варіант. Якого не трапиться, бо “завше буде краще”. Що є пасткою тіндер-мислення. Або когнітивним упередженням тіндер-мислення.

Так як ми не знаємо майбутнього, то “правильного” рішення нема. Є оцінка ризиків, точна чи не дуже. Але пастка тіндер-мислення робить так, що ми ніколи не робимо цей вибір.

А як вибору нема, то дуже вірогідно нема бажаного наслідку.

Як людина, яка ні з ким не метчиться, ніколи не піде на побачення.

Тому я анонсую серію статей про когнітивні упередження – пастки мислення, які заважають нам приймати правильні рішення.

Тут буде список пасток:

• Тіндер-мислення
• Шерлок
• Чорне-біле
• Підтвердження
• Пастка підгорілої грінки

Кожну пастку я хочу описати окремо за структурою:

• що це за пастка
• з якими пастками взаємодіє
• як використовується в маркетингу чи бізнесі
• як уникати
• як використовувати

Насолоджуйся.

Запис Як не помилятись за 2 хв спершу з'явиться на theytoldme.