Про самоосвіту за 6 хв

Давай уявимо, що ти хочеш стати кваруперкою за рік.

Це слово мені випало вигадати, але мета загалом така – освоїти нову професію за певний час. От поговоримо, що для цього треба зробити.

Дисклеймер: Загалом ця стаття про освіту, але почнемо з понять.

Що таке вміння і досвід?

Вміння (навичка, скіл) — це здатність досягнути позитивного результату.

Наприклад, вміння кататись на велосипеді — це здатність доїхати на велосипеді з рандомної точки А в рандомну точку Б.

Досвід — це виконання певних завдань за допомогою вміння.

Наприклад, проїхати на велосипеді 10км — це досвід.

Вміння здобувається і вдосконалюється через досвід за певних умов. І, вочевидь, у вміння є рівні. Типу, є певна різниця між вмінням їздити на велосипеді у мене і у Тадея Погарача.

А ще зрозуміло, що вміння можуть складати більше вміння. Як вміння проводити наради може складати частину вміння керувати людьми.

Знання – це інформація, яку тобі вдалось засвоїти чи запамʼятати.

Що таке “вчитись”?

Вчитись – це здобувати знання чи досвід, щоб конвертувати у вміння.

Є всілякі фішки, щоб краще засвоювати знання:

Тут блок, що видно лиш спонсорам блогу

При цьому очевидно, що просто знати недостатньо. Ми щось дізнались – треба перевести це у досвід.

Як навчитись – здобути навички?

Ти ще памʼятаєш, що навички – це здатність досягнути позитивного результату?

Для цього нам треба знання і досвід.

Наприклад, якщо ти хочеш стати спеціалістом із запуску реклами в google (таргетологом), то тобі треба не просто знати, що рекламу можна запускати. Тобі треба практичні знання і досвід.

Але тут є хитрість.

Що треба, щоб здобувати “правильний” досвід?

Всі ці умови мають бути одночасно:

  1. Численні спроби зі зворотнім звʼязком.
    Зрозуміло, що треба багато пробувати. Тут найцікавіша частина “зворотній звʼязок”. Як його нема, то ти не здобуваєш досвід.
    Щоб натренувати вміння кидати мʼяч в кошик, тобі треба розуміти, чи ти влучаєш в кошик. Щоб натренувати вміння писати листи, тобі треба статистика email-кампанії. Щоб запамʼятати, де та Панама, тобі треба щоб тебе поправляли, якщо ти вказуєш неправильно. Неможливо здобути експертизу, якщо ти не слідкуєш за результатом.
    Наприклад, рекрутери шукають людей. Успіх для них мав би бути успішна робота людини, яку вони найняли. Але мені ще не зустрічались рекрутери, які би через рік перевіряли, як людина справляється з обовʼязками.
  2. Закономірне середовище.
    Шахи, java script, реклама в гугл – це більш менш закономірні штуки. Кінь ходе ось так, змінні задаються певним чином, кнопки роблять те, що мають робити, а статистика відображає цифри успішності кампанії.
    А лотерея – ні.
    Ти можеш робити скільки завгодно спроб, отримувати скільки завгодно результатів, але якщо результат не закономірний, то ти не отримуєш досвід (ну, крім досвіду, як просадити трохи грошей). Якщо лотерея зламана, до речі, і ти знаходиш закономірність, то очевидно можеш стати експертом🙂
    Тобто, тобі потрібно визначити ті правила, за якими ти будеш вчитись.
    Наприклад, на одному іспиті важливо правильно відповісти на питання, а на іншому – подобатись тій людині, яка приймає.
  3. Вчасний фідбек.
    Це як у нашій ситуації з рекрутерами – фідбек може бути настільки відкладеним, що його важко відслідковувати.
    Приклад з моєї роботи – SEO. Треба пів року їбатись з ключами, статтями, лінкбілдінгом. І якщо ти все зробиш правильно, то буде тобі щастя. А як щось неправильно, то щастя не буде.
    Якщо результат непомітний одразу – треба постаратись побудувати процес так, щоб таки збирати фідбек. У випадку з SEO ти бачиш статті, які стали залітати на топові позиції. Можна підняти задачки і подивитись, як ці статті писались. Головне – не забивати на фідбек, тому що не отримуєш його одразу.
  4. Тренуватись на межі своїх можливостей.
    Припустимо, ми зробили все наведене вище.
    Моя колега пише по 2 листи клієнтам на день та відслідковує кожен день статистику. Вона тепер експерт?
    Не зовсім. Одноманітний досвід в закономірному середовищі швидко стає рутиною. Якщо моя колега не почне ускладнювати собі задачу, то вона просто навчиться швидко робити ці 2 листи, і все (що, до речі, непогано – треба жити життя).
    Як тільки ти досягаєш певного рівня, далі ти вже здобуваєш критично мало досвіду.
    В гарних іграх це знають – після вивчення однієї механіки, гра змушує тебе вивчати більше механік, щоб досягати успіху. Та ж цива на початку – просто будуй ферми і шахти, воюй з варварами. В кінці – релігія, туризм, дипломатія, шпигуни, космічна гонка.

Блін, в мене виходить величезний вступ🙂

Що таке самоосвіта?

Це здатність навчатись самостійно в двох аспектах:

  • вчитись окремо від закладів освіти.
  • самостійно покращувати свої навички.

При цьому ми знаємо, що в інтернеті інфи дофіга. Мені здається, що здобути знання – це не проблема. Проблема – дисциплінувати себе достатньо, щоб отримати правильний досвід. І мені здається, що це неможливо, але…

Зараз покажу на прикладах, коли ми будемо розбирати “інструменти самоосвіти”

  1. Книги
  2. Курси
  3. Вебінари, подкасти
  4. Стажування та волонтерство
  5. ChatGPT та інші AI
  6. Менторство
  7. Клуби та марафони
  8. Челенджи та саморефлексія
  9. Пет-проект

Отже, уявімо, що мета – стати кваруперкою за рік. Що ти будеш робити.

Книги

Ти загуглиш топ книг для кваруперок і зайдеш в книгарню, глянути, що на полицях. Затим прочитаєш їх.

Плюси:

  • люди, які писали книгу, подумали хоч троха
  • структурована інформація (зазвичай)
  • зручно засвоювати (імхо)

Мінуси:

  • книги довго роблять – знання могли застаріти
  • знань багато (чим більше в тебе досвіду, і чим краще книга, тим більше)
  • не можна перепитати чи уточнити
  • нуль практики – часто нема ні стимулу, ні способу впровадження

Тому книги часто використовують як додаток до навчання.

Курси

Ти гуглиш курси для кваруперок.

Тут починаються проблеми, бо хз, кому довіритись. Тому ти скоріше за все будеш обирати за якістю посадкової сторінки, рекомендацій та авторитету авторів курсу. Адекватні люди дають “пробніки”, що маркетингово називаєть tripwire.

Tripwire – це недорогий продукт (наприклад, чек-лист, міні-курс, eBook), який продається за символічну суму, щоб перевести людину з “простого підписника” в покупця. Після цього їй пропонують дорожчі продукти. В нормального курсу завше є щось корисне, що можна недорого спробувати.

Плюси:

  • експерт
  • зворотній звʼязок
  • дисципліна – контролюють домашки
  • дисципліна групова

Мінуси

  • дуже важко створити реальну робочу задачу.

Вебінари та подкасти

Ти можеш також побачити рекламу чи прямо загуглити “вебінар як стати кваруперкою” або “міфи про кваруперок”.

Вебінари – це занурення у чужий досвід. Для мене це завше було проблемою, бо:

  • якщо в мене нема власного досвіду, то чужий досвід мені (особисто) не допомагає
  • якщо в мене є власний досвід, то треба якось чужий досвід вписати в свою систему уявлень. А це не завше швидко і безболісно. Іноді можна пару місяців просадити, щоб впевнитись, що ти робиш правильно. Хоча можеш і помилятись.

Загалом, це більше розвага або спроба дивитись на “ринок”. Що теж корисно.

Стажування та волонтерство

Ти гуглиш вакансії для початківців-кваруперок.

Досить часто в компанії є прості задачі, які залюбки скинуть на дешеву робочу силу. Якщо в тебе є час та ресурси, то це ідеальний шанс зануритись в роботу.

Але є два нюанси:

  • компанії можуть не знати, що ти їм треба. Тому випиваєш хороброї води – і пишеш сам/a
  • стажування в крутих компаніях придумали, як фільтр від бідняків:) Жартую, але суть приблизно в тому, що якщо тобі нема за що їсти, то дешеве стажування – погана ідея. Тому так важливо мати повноцінні сімʼї, коли можуть підтримати батьки чи патрнер/ка. Коли ти можеш витратити пів року чи рік на здобуття навичок – це робить тебе геть іншою вільною людиною.

ChatGPT та інші AI

Це працює в двох випадках:

  1. Просиш чатGPT згенерувати тобі задачку. Потім най перевіряє.
  2. В тебе є задачка, питаєш, як вирішити, і просиш розжувати, чому так.

Я так SQL знаю наприклад. Тобто я вмію писати sql-запити, бо мені треба було по роботі – для цього було прочитано один посібник і постійні запитання до chatGPT. Відтак я можу зараз самостійно писати всі запити. Або можу дати команду AI створити мені запит:)

Менторство

Імхо, це не форма самоосвіти, але най.

Ти знаходиш людину, яка має успішний досвід кваруперства і приходиш до неї щотижня, питаєш про стратегії і тактики виконання задачі.

Ментор – це не коуч, який дає тобі задачки чи дисциплінує. Ментор – це людина, яка має досвід, і ти можеш отримати кваліфіковану пораду (в ідеалі).

Клуби та марафони

Якщо ти хочеш освоїти професію, то тобі цікаве комʼюніті – тобто спільнота людей, які займаються цією справою. Фейсбук-групи, тг-канали і чати, інстаграм- чи твіттер-спільноти. Пошукай.

Але комʼюніті живе своїм життям – обговорюються ті теми, які цікаві чи трендові + срачі.

Тобто тебе занурюють в чужий досвід, але без авторитету експерта. Може таке трапитись, що ти не професію набуваєш, а починаєш ненавидіти замовників або якусь лідерку думок, бо їх регулярно поливають брудом. Таке життя.

Альтернатива – марафон. Коли експерт запускає серію завдань, які треба виконувати щодня. Це може бути доволі дисциплінуюча штука.

Челенджі та саморефлексія

Ти можеш самостійно собі поставити собі ціль. Наприклад, виконувати певне завдання кожен день. Якщо це відповідає тим умовам здобуття правильного досвіду, які ми описували вище – це норм.

Проте часто проблема – ти не знаєш, що це мають бути за завдання.

На курсах зазвичай є певна програма, яку люди структурують, щоб досягнути якогось поступового прогресу. Але це роблять досвідчені люди. А самостійні челенджі зазвичай працюють, якщо тобі треба виконувати однотипні дії, поступово підвищуючи рівень навантаження. Наприклад, челендж присідати чи писати по 10 сторінок роману щодня.

Пет-проект

Заведи собі пет-проект.

Будь-яка робота має на меті отримання прибутку. То чому б не завести собі мінімальний бізнес в твоїй ніші.

Якщо ти розробник ти можеш зробити якийсь продукт, якщо маркетолог – простий магазин, smm – вести акаунт про щось, хоч про рожеві ґудзики.

Весь ttm – це мій pet-проект, який дає мені досвід в веденні інсти, тг, тредсу, аналітиці, запуску реклами, створення сайтів, блогів та лендингів. Величезна частина моїх ecommerce знань завʼязана на магазин нашого мерчу. А ще йобані податки… Одного разу до мене прийшов Тарас, який займається розробкою мобільних апчиків – і це стало ще і його пет-проектом, де він створив віджет ттм для ios та android.

В принципі, ми в theytoldme відкриті для ідей.

Так от, я розумію, що пет-проєкт – це складно, якщо ти ніц не шариш. Але це дає тобі саме той досвід який треба. Фідбек просто скажений🙂

Можна навіть прямо запитати у chatGPT ідеї для пет-проєкту твого рівня.

Плюси:

  • досвіду як масла – дохуя
  • може приносити тобі гроші чи авторитет

Мінуси:

  • досвіду дохуя, не весь тобі треба. Мені було б норм без знання про податки.
  • забирає час, якщо зʼявляються реальні користувачі

Замість висновків

Традиційно – не кажу, що правильно. Кажу про можливості.

Мені випало змінити професію раз в житті – тому мій рівень експертизи в “зміні професії” дещо замалий. Але можу сказати, що більшість того, що я знаю, здобуто з курсів, книг, пет-проектів та інших форм самоосвіти. Бо моя робота завше була мені цікавою. І мені завше було важливо пробувати щось нове.

Дякую, що читаєш. За рефлексію в коментах подякую

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *