Про самооборону за 2 хв

О, давайте про самооборону.

Ми провокативно запитали в телеграм, кого треба карати, якщо один чувак послав нахуй іншого, а той послав його туди ж. За умови, що таке покарання є.

Провокативно, бо ми хотіли почути про самооборону.

І почули.

Отже… В чому різниця між самообороною і злочином?

Що таке самооборона

Щоб розібратись треба розуміти термін САМОоборона.

Суть його полягає в тому, що за замовчуванням ти не маєш себе обороняти. Функції з оборони тебе ти віддаєш державі. Держава в ідеалі — єдиний центр насильства, монополія на примус і всьо такоє.

В житті це складно. Особливо в моменті.

Тому ми, як людство, дійшли до поняття самооборона — коли держава В МОМЕНТІ не може тебе захистити, то ти можеш захищатись самостійно.

Оце “в моменті” важливо.

Бо якщо вона постійно не може — то треба нова держава.

До речі, офіційно це називається не самооборона, а необхідна оборона. Бо це не тільки себе. Можна обороняти і іншу людину. Загалом стаття 36 КК про це. Там ще постанова Пленуму ВСУ від 2002 року є. Ну, і окремо є статті за перевищення меж — 118 та 124 КК.

Отже, концепція наступна: “Якщо тобі завдають шкоди, і держава не може вчасно припинити цю шкоду, то ти можеш зупинити її самостійно”.

Ще є поняття “самооборони” як курсів з захисту себе. Але не будемо про то.

В чому проблема з самообороною?

З цього дві штуки, які досить часто не розуміють:

1. Мова про зупинити.
2. Шкода має бути співрозмірна.

Що означає зупинити?

Ну, уяви, що хтось в тебе краде сіно. Ти це бачиш, чекаєш рік, а затим крадеш в нього. Це буде зупинити? Ну, очевидно, що ні.

А якщо не через рік? Через тиждень? Через годину?

В концепції самооборони суть така — є безпосередня загроза, ти її можеш безпосередньо в моменті усунути.

Тобто умовно ти можеш кричати “А, крадуть моє сіно” чи заважати його вивозити. Але ти не можеш його забрати після того, як воно було вкрадено.

Якщо ймовірність нанесення шкоди зникла (вже нанесли чи більше нема підстав вважати, що вона є) — то нанесена тобою шкода вже не буде необхідною обороною.

Що таке співрозмірна шкода

Співпрозмірна — це не офіційний термін.

Це я тобі просто пояснюю, що шкода має бути така ж, або менша. В нас, наприклад, життя людини цінується більше ніж майно. Тому, якщо в тебе намагаються забрати гаманець, а ти дістанеш пістолета і пристрелиш людину — це буде вважатись за перевищення меж необхідної оборони.

В кіно показують всякі приколи про американців — де можна застрелити будь-кого, хто заступив на твій газон. Але це не зовсім правда:) Є нюанси.

І ще — реальність загрози

Там ще складна частина — це реальність загрози.

По суті, закон каже, що реальність загрози оцінює жертва. І типу, якщо ти вважаєш, що загроза реальна, то вона реальна. Але хуй його зна, як перевірити, що в тебе в голові.

Наскільки я розумію, вони вирішили не паритись — і просто сказали, що от в цих випадках реально, а в цих — ні. Типу, якщо тобі погрожують зброєю, то ти маєш думати, що є загроза твоєму життю. Чи якщо на тебе нападає група озброєних ножами людей.

Тому тут проблем менше.

---

На межі оцих двох штук і всі проблеми.

Наприклад, справа Стерненка, як я її пам’ятаю.

Важливо було з’ясувати, коли саме Сергій завдав удар ножем.

Бо якщо на нього напав чувак з ножем, а Сергій вдарив його у відповідь своїм — то це необхідна оборона. Сергій захищав своє життя, якому загрожував чувак з ножем.

А якщо чувак вдарив, злякався відповіді, побіг з наміром втечі, а Стерненко його через 500 метрів наздогнав і завдав удару ножем — це перевищення. Бо Сергій вже не захищав своє життя, а намагався затримати…

Бачиш, як важливо з’ясувати, чи була вже загроза життю пана Сергія.

Це законодавче дрочиво, по суті. І зрозуміло, що в тій справі купа інших важливих моментів, на кшталт, важливо було затримати нападника, бо надії на поліцію чи розслідування було небагато.

Але навколо цих моментів все і крутиться.

То послати когось у відповідь не самооборона?

Ні. Бо шкода вже завдана — ти їй не запобігаєш і не зупиняєш.

В інтернеті і в реальному житті взагалі різні правила.

1. Якщо тобі кажуть, що ти хуйня в інтернеті — там є власник платформи, який це толерує чи ні. Крім того, ти можеш лівнути з платформи чи заблокувати людину.
2. Якщо тобі на вулиці кажуть, що ти хуйня — занадто складно викликати поліцію, а вона нічого не може з цим зробити (ну, хіба виписати штраф за дрібне хуліганство, якщо дуже-дуже захоче).
3. Ще гірше, коли ти замкнена з кимось в колектив — робота, школа, універ. Там хоч і є “вища сила”, вона практично безсильна.

Це взагалі окрема і велика тема, що з тим робити.

Але тут якраз самооборони ніякої нема. Тут стратегії оборони, що теж окрема тема.

Загалом, мені хотілось донести, що “він зробив мені щось погане, я маю право зробити йому щось погане” — це концептуально не те, що люди вирішили робити. Ну, тобто спочатку вони так і робили, таліон і вся хуйня, але потім людство вирішило інакше.