Цікаве спитали.

Ми насміхаємось з “какая разніца”, а яка має бути різниця?

Ну, от випити води з криниці і з річки — яка різниця? В криниці вода чиста, а в річці брудна. Вип’єш з річки і шанс захворіти сильно більше.

Чи яка різниця між кавою з ятки і кав’ярні третьої хвилі? Для когось естетика, для когось смак. Хтось взагалі скаже, що ніякої різниці нема — кава і там, і там. Не так однозначно, як з річкою, еге ж?

То яка різниця, якою мовою розмовляти?

Для когось це ідентифікація.

Я українка чи українець — в мене є своя мова — я нею розмовляю, бо це моя мова. Моя мова робить мене мною. Якщо я не буду розмовляти своєю мовою, то я буду менше собою.

Для когось питання світогляду.

Я розмовляю українською — споживаю український контент — дивлюсь на світ, як українці. Ну, банально, але я тренуюсь думати “Погану владу скидають”, а не “Ну, а што ми можим сдєлать, ми малінькіє люді”.

Для когось це питання грошей.

Я розмовляю українською — плачу за український контент — більше грошей лишається в Україні — більше отримує мій бізнес. Тобто банально, Фріл за кошти отримані від прослуховування музики в спотіфай купе каву в кав’ярні в Києві, що дасть частинку зп баристі, яка теж витратить гроші в Києві… І так по колу, поки ми не відпустимо ці гроші закордон на айфони (хіба Фріл стане популярним в світі і тоді заведе більше грошей в країну, але це вже інше питання).

І навпаки. Російськомовний ринок більший за український. Можна заробити більше грошей. Хоча стривай… Чи нема в світі якоїсь мови, якою розмовляє не 200 млн, а 3 млрд людей?

Для когось це питання свій-чужий.

От як людина розмовляє українською, то своя. А як російською — то чужа. Зрозуміло, що чужі теж можуть мімікрувати, он Арестович навіть ґ пише. Але загалом, якщо українець зараз розмовляє російською — 95% шанс, що мені ця людина не сподо. Ну, бо так трапилось.

Для когось це питання захисту.

Коли мовний бар’єр має вберегти від росіян — починаючи від культури до російських ДРГ в тилу.

Для когось це питання помсти.

Росія вбивала їхніх предків, в тому числі за мову. І тепер відмовитись від усього російського — це ніби помстись за всі роки поневірянь.

Для когось…

Та багато може бути причин.

Я не хочу тебе переконати в чомусь. Просто розповідаю “какая разніца”.

Отака

Капі

Людина, яка створила ttm.

Всі ці статті пишуться тільки завдяки вашій підтримці. Підтримати

theytoldme.com

Запис Какая разніца? А яка? спершу з'явиться на theytoldme.

Митець вийобуєтся, а глядач знаходить в тому сенс. Так завше було і буде.

Отже…

Чому Люксембург, Люксембург

Імхо, тому що це два різні міста. Для Колі це місто мільйонерів, для Васі — кримінальна столиця Європи. І в цьому я бачу гумор стрічки — який не один раз підкреслюється — однакові речі мають геть інший сенс.

Як в тому жарті, що “ми близнюки, але я більше схожий на папу, а Вася на маму”.

Зрештою, оцей прикол і закінчується так — Коля їде в Люксембург за спадком від батька, Вася — щоб позбутись Колі.

Про що фільм?

Основна ідея фільму (як на мене) — не можна жить прошлим.

Мені навіть здається, що оця сцена, де батько зупиняє потяг — вона в уяві Колі відбувається. Він же розповідає — але він по суті не міг того бачити. Максимум йому міг щось розповісти Вася + гіперболізоване дитяче уявлення про світ.

Загалом — Коля хоче вірити в потужного батька, в бандицьку жизнь і пацанську правду.

А Вася не хоче.

Вася хоче жити правильно (з моєї точки зору) — сумлінно працювати, захищати слабших (згадай, як він зупиняється біля тіпочка, який чіпляється до дівчини), отримувати визнання. Вася живе майбутнім — тим, де він слідак.

За це йому навіть бутерброд не приносять.

Чому для мене це більше драма, а не комедія

Давай на прикладі — як Коля йде до тієї бабці з хлібзаводу.

Спочатку він вигадує, що буде їй казати. Там декілька жартів, але суть така — що він не вважає, що помилився, не бере відповідальність, і тільки хоче якось бабку наїбати.

Затим він до неї іде. І там дуже смішна сцена, де він стрибає. Але суть в тому, що жити в Лубнах стрьомно — треба закриватись від людей.

Затим він її переконує. Охуєнно смішно, коли він їй пропонує 500 грн за обидві руки, а вона йому розказує, що втрачає аж цілі 4 тисячі гривень зарплати. Вам же теж смішно, так? Мінімалка, ах-ах-ах. Зрештою Коля лишає свій телефон на хвіртці. Це троха смішно, але по суті вандалізм.

Після цього дуже смішна сцена, як стара самотня людина не може сама собі нічого зробити і в неї нікого нема. Смішно ж.

Сцена з ролами прикольна і викликає посмішку. Хоча по суті це означає дві речі — Коля не може приготувати суп + Коля витрачає набагато більше, ніж 500 грн. Як би сказав би Коля — від таких хуйових паступків, стає ні па сібє.

На кожен жарт є дуже сумний фон.

Отаке.

І закінчується це все ще й загалом дуже сумно. Потяг не зупиняється, суїцид не скоюється, майбутнє невизначене:) Смійтесь, сучі діти, смійтесь.

Про потяг

Є ще одна штука, яку мені сказала знайома після фільму.

Вася “зіскочив з потягу”, а Коля все ніяк не міг. І йому треба була допомога, щоб зіскочити.

Коля чекав, що це буде допомога батька, як тоді. Але це була допомога брата, який по суті цього разу просто викинув того із потягу. Типу, це може бути ідеєю фільму — не продовжувати ту хуйню, яка вже йде.

Однак…

Я не можу симпатизувати Колі. Просто не можу.

Ми часто співпереживаємо харизматичним шахраям і намагаємось знайти в них щось людське. По типу, Остапа Бендера чи Джека Горобця (ой, вибачте, капітана Джека Горобця). Але зрештою знаходимо. Вони вчиняють певні гарні вчинки.

Коля ж… Хамовитий мудак, в якого за весь фільм, здається, один гарний вчинок — взяв цукерки у бабусі за проїзд. Все решта — торгує наркотою, працює по блату, бреше дівчині, посилає нахуй маму…. Короче, я просто не можу.

Мені, як глядачу, важливо, що я відчуваю після фільму.

І от що — їбаната не покарано (дали йому другий шанс), сумлінно працюючого чувака схилили до злочину (а ще його зневажає дружина, тесть, мама).

Це не вселяє в мене надію.

Кругом хуйня, і її стає все більше.

Акторська гра

Як сказав Раміль в одному з моїх відео в тіктоці: “Якщо ви захочете написати мені чи Амілю в лічку, що ми хуйові актори, то спершу напишіть Лукічу про хуйовий сценарій”.

Але вони грають круто.

Я от дивлюсь на брата-їбаната — і вірю. Мені складно то дивитись, бо я в житті стараюсь триматись подалі від їбанатів, тому відчуваю прям фізичний дизкомфорт.

І як плаче Вася в кінці — вірю. І дивлюсь на бабцю, яку збили — вірю. І на ту медсестру, яку Коля запросив на побачення — теж вірю. Я прям відчуваю, як вона боїться згвалтування (подякуємо Лукічу за цей потужний жарт, поруч із жартом про член бандюка).

Музика

Мені вдалось запам’ятати два треки — здається Красний бархат Корупції і якась пісня ОЕ. А ні, не вдалось. Тільки жарт Колі про те, що нахуй ОЕ, давай клубняк. Там має бути якийсь символізм, але я його не хаваю.

Декорації

Я не розумію замислу митця з оцією штукою для спини в басейні.

Єдина емоція, яку в мене це викликає — це якась хуїта.

А решта б’є по мені точно в ціль. Оці старі гривні на початку фільму, оця квартира, кімната на два ліжка (під час розмови з мамою), оцей маєток тестя, маршрутки до кладовища… І головне — Вольво. Вольво то мічта.

Атмосфера дуже чітко передана.

Дойоби:

• Лубни хуйня? Чому як не український фільм, то треба обісрати якесь місто?
• Суржик харить.
• Якщо чесно — це не остаточне вирішення проблеми. Коля, звісно, натягує “шкуру” нелегала буквально. Але брат-їбанат, то назавше, на жаль.

Висновки?

Я не можу сказати, що фільм мені не сподобався.

Скоріше він дуже сумний і важкий. З сенсом, що життя сумне і хуйове. Особливо в Лубнах. Особливо, якщо ти жінка — тобі або син-їбанат, або залицяльник-їбанат, або маршрутчик-їбанат:) Ну, в крайньому разі чесний мєнт, який не може звозити тебе на Балі.

Все хуйово. І єдине, що ти можеш зробити — щоб було трохи не так хуйово.

Отакий огляд на Люксембург, Люксембург.

Капі

Людина, яка створила ttm.

Всі ці статті пишуться тільки завдяки вашій підтримці. Підтримати

theytoldme.com

Запис Про що Люксембург, Люксембург спершу з'явиться на theytoldme.

Розкажу.

В термін закладено, що є якісь українці, для яких російська є рідною, а не нав’язаною.

Наприклад, англомовні і франкомовні канадці. Чи англомовні та іспаномовні американці. Це приклади того, що в багатонаціональних державах живуть люди з різними рідними мовами.

Українці — це нація. Зі своєю мовою, культурою і так далі. Ця нація — складає більшість населення України (~77%), це корінний народ цієї території.

Так, в мову можна “прийти”.

Можна вивчити мову, увійти в культурний і інформаційний простір іншої країни. Але це не поміняє твоє рідну мову.

Тімоті Снайдер україномовний американець? Ні. Це американець, який знає українську.

Чи ти. Ти ж знаєш англійську? Може польську чи чеську. Ти англомовна людина виходить?

Більше того, ідея того, що можна знати тільки одну мову — принижує саме поняття людського розуму. Як на мене. Ти можеш вважати інакше, звісно.

О, і ще прикол. Можна ж сказати “російськомовний” — це той, який знає російську мову. Але тоді тим паче нема ніяких російськомовних українців. Я вірю, що 95% українців володіють російською на достатньому рівні, щоб розмовляти. Вони б і не хотіли…

Також можна змусити людей відмовитись від своєї мови. Чи навіть забути її. Можна поколіннями витравлювати і депопуляризувати рідну мову цілого народу. Вбивати чи підкуповувати поетів, створювати пародію на культуру, забивати культурний простір іншою мовою. Але…

Але як ти можеш вважати себе українцем, якщо ти не вважаєш українську своєю рідною?

Тобі може бути складно, але це ж частина самоідентифікації. Українець вважає своєю рідною українську. Навіть якщо їй чи йому складно. Навіть якщо поки не виходить (ну, бо словничок асоціацій ще треба отримати).

Українець не може соромитись і цуратись своєї мови. Це для мене очевидно.

Тому українці можуть бути русифіковані і зросійщені.

Русифікована людина в культурному просторі України, просто спілкувалась російською. Зросійщена — в культурному просторі Росії.

А і шо з того?

Ну, типу, яка різниця, як що називається.

Слова мають значення:) І від цих значень залежать процеси, які відбуваються.

От в твіттері питають “Більшість російськомовних не перейдуть на українську. Що далі?”. І це означає, що є якісь українці, для яких російська мова є рідною, і їм треба вивчити українську, щоб нею спілкуватись.

Але це не так.

Більшість українців чудово розуміє українську. Іноді соромиться говорити суржиком, але точно може. На вулиці ти досить часто почуєш “ти время бачив?”, а не “ти врємя відєл?”. Більшість українців вчились в українських школах українською. Більшість українців дивились український телик з українською рекламою.

• Якщо вважати, що існують російськомовні українці — то треба вкладати зусилля в “перехід”.
• Якщо вважати, що українці русифіковані і затягнуті в культурний простір Росії — треба вкладати зусилля в припинення русифікації.

Ну, тобто відчуй оцю різницю — не штовхати кулю вгору, а просто прибрати перепони, щоб куля покотилась вниз.

Я вірю, що продовження захисту української мови — це необхідний і правильний процес. Блять, ви пам’ятаєте, як вили на болотах від наших останніх мовних законів? Ну, там де українцям в Україні гарантувалось право отримати обслуговування українською мовою.

Ще раз.

В Україні під соусом “зашчіти рускава язика” існувала ситуація, коли ти не можеш прийти в кафе і отримати українське меню. Тому що “ну ви же всьо панімаїтє” і “нам так удобнєй”.

2025-08-12 upd – Про русифікованих

Ще один прикол з російськомовними українцями – це лінія розколу. Ніби є якісь російськомовні і україномовні українці. Дві різні групи. Які конфліктують одне з одним.

Але це не так.

Є русифіковані українці. І таких 99%. Ми всі русифіковані. Ми всі розуміємо мову Росії.

Це важливий факт.

Це не дві різні групи людей з якимось різним досвідом.

Це одна група людей, яка має один спільний досвід – примусову русифікацію. Нам усім навʼязували російську мову, культуру, віру і ще багато чого. Нема такого, що одні вчили тільки Пушкіна, а інші Шевченка. Ми всі слухали ОЕ та Пугачову. Всі бачили Іронію судьби. Всі пили Живчик. Всі вболівали за Шевченка і Динамо/Шахтар в європейських чемпіонатах. Всі вважали, що Гагарін наш. Всі дивились КВН і Полєчудєц.

Коли процес русифікації послаблюється – в нас стає більше свого, менше російського. Це природній процес.

А що ж казати?

в мене є знайомий, який говорить російською й каже, що для нього вона рідна, бо так говорили його батьки, усе його оточення, а не тому, що його хтось змусив нею говорити. Тому типу його [припустимо] прабабусі й прадідусі були русифіковані (бо їх змусили), а от він уже ні.

питають в коментах

Для мене це ситуація по типу такої:

• Геґрід: “Ти чаклун, Гаррі”.
• А Гаррі такий: “Ну, ти знаєш, Дурслі не чаклуни, і навколо всі не чаклуни. Ну, а те, що моїх батьків вбив злий чаклун, то це ваші чаклунські штуки. Може мої батьки були чаклунами, а я вже ні”.

Українська мова — це частина більшої штуки, яка називається самоідентифікація (а та, в свою чергу, частина ідентифікації).

Це питання до того, хто ти є.

І якщо відповідь, “я украінєц, но счітаю сваім радним рускій”, то може ти і не українець? Що змушує тебе думати про себе саме так? Бо знаєш, якщо воно крякче як качка, плаває як качка і виглядає як качка — то то скоріше за все качка.

Тобто, якщо хтось із зросійщених вішає вам отаку хуйню, то не агресуємо, а питаємо, ким себе людина вважає. І чому. І чому він не вважає себе росіянином, якщо він усе робить як росіяни:)

Треба обрати, що своє

Треба продовжувати захищати своє.

Називаючи себе “російськомовною” людиною, ви ніби кажете — я розмовляю російською, бо це моя рідна мова, а не тому що моїх прабабусю і прадідуся морили голодом і могли чи завезли до Сибіру, не тому що моїх дідусів і бабусь жорстко вчили про Расію сєстрічку і вєлікій рускій язик (ну, і могли на дурку відправити чи пришити справу про згвалтування), не тому що мій батько служив в Москві, а матір їздила туди ж на заробітки, не тому що по всім каналам крутили російські фільми, а по радіо російську музику… Не тому що мову забороняли, а з її носіями боролись. І навіть не тому, що останні 30 років Росія вкладалась в політичні проекти і кварталівські жарти про те, що українська мова — це мова рагулів із західної України. І взагалі, що є якась окрема західна Україна. Проста ета мой радной язик? Так?

Давай почнемо хоча б з того, що ви визнаєте українську мову своєю, а російську — чужою. І хоча б себе не будете називати російськомовними.

2025-08-12 upd – Що робити на рівні держави

Я – людина, яка ніколи не вважала українську мовою села, бо українська для мене була мовою вищої освіти. Мовою театру. Мовою Сімпсонів і Друзів.

Ми цілком правильно рухались в сторону підтримки власної мови за рахунок освіти і культури.

Типу, в побуті можете говорити будь-як, але якщо не знаєш українську – нормальну освіту чи роботу не знайдеш. Не поступиш, не випустишся, не візьмуть на кваліфіковану чи державну роботу. А коли українська – мова високої культури, то і “низька” підтягнеться. Це природньо.

Це правильний курс. 20-30 років в такому поступі без русифікації – ми б мали геть іншу картинку.

Однак, росіяни це теж розуміли.

Капі

Людина, яка створила ttm.

Всі ці статті пишуться тільки завдяки вашій підтримці. Підтримати

theytoldme.com

Запис Про російськомовних спершу з'явиться на theytoldme.

1. Мої думки тихі — 28
2. Кіборги — 14
3. Я працюю на цвинтарі — 13
4. Стоп земля — 12
5. Поводир — 10
6. Снайпер: Білий ворон — 9
7. Захар Беркут — 7
8. Крути — 6
9. Носоріг — 6
10. Спіймати Кайдаша — 6
11. Сторожова застава — 6
12. Гуцулка Ксеня — 5
13. Тіні забутих предків — 5
14. Дике поле — 5
15. Додому — 5
16. Атлантида — 4
17. Плем’я — 4
18. Пропала грамота — 4
19. Сага — 4
20. Той, хто пройшов крізь вогонь — 4
21. Тіні незабутих предків — 3
22. І будуть люди — 3
23. Коли падають дерева — 3
24. Заборонений — 3

Що набрало 2 і менше, то я не пишу. Щиро радію, що сюди не потрапило щось із Горбуновичем, Поляковою чи Дзідзьо.

Я от що думаю — перші п’ять ти просто мусиш подивитись.

Далі за бажанням.

Сторожова вежа мила, ненапряжна, дитяча. Сюди ж можна і Захара Беркута з його простою мораллю. Той, хто пройшов крізь вогонь теж доволі позитивний. Гуцулку ми якраз дивимось, і поки виглядає, як веселий фільм.

Дике поле — рекомендовано тим, хто любить Жадана, хоча це якраз той фільм, який в мене викликає бажання взяти інтерв’ю у Жадана і запитати: “А навіщо йому була та бензоколонка?”.

Ця стаття буде розширюватись, бо ми теж не все глянули. Можливо, я трохи більше напишу про кожен фільм.

Капі

Людина, яка створила ttm.

Всі ці статті пишуться тільки завдяки вашій підтримці. Підтримати

theytoldme.com

Запис Топ українських фільмів спершу з'явиться на theytoldme.