Навіщо вона треба? Щоб розпізнати срач і не вступати в нього. Чи виходити. Про це в кінці. А про обговорення — і чому воно практично неможливе — ми вже писали.

1. Особистості

Обговорення крутиться навколо предмету розмови, а срач — особистостей.

Наприклад, Притула постить фото про супутник. Нормальне обговорення:

• А є якісь докази, що супутник дійсно існує і працює на наше ЗСУ?
• Так, ось інтерв’ю Рєзнікова, ось Буданова, ось ще когось.

Срач це:

• Апять збаражскій парнішка всєх наібал?
• Найцікавіше, що такі коменти пишуть люди, які ніколи і гривні на ЗСУ не дали.

2. Причини

Друга ознака срача — відсутність взагалі чи об’єктивних причин.

На кшталт: “Дрочити в стосунках не можна”. Чому не можна? А якщо одне одному? А якщо одне дрочить, а інше дивиться? І що буде, якщо дрочити? Бензин буде по 70? Чооооому?

Або отак: “Легалізовувати проституцію не можна, бо проституція сприяє торгівлі людьми”. З чого ви то таке взяли? Мо були якісь випадки, де проституцію заборонили-заборонили і в них торгівля людьми різко зникла чи зменшилась? Якщо цікаво, погугліть статистику по Швеції. Вона неповна, але… там нема даних про зниження:(

3. Відповіді

Опоненти не відповідають одне одному.

По суті в срачі кожен просто хоче сказати свою думку. І не хоче слухати опонента. Як в анекдоті. Питання про собаку? У собаки є шерсть, там водяться блохи, а блохи то…

Наприклад, обговорення, чи треба дарувати квіти в стосунках:

• Квіти — це ознака уваги до партнера. Бажання зробити приємне.
• То марно витрачені гроші. Можна купити щось корисніше.
• Добре, купи шоколадку. Або каву. Або чашку. Головне — це маленький подарунок, як ознака уваги.
• Ви бачили, скільки ті віники коштують? 500-1000 грн.

Бачиш, що відбувається?

• Аргумент
• Аргумент 2 (в ідеалі мала би бути відповідь на аргумент, але ок)
• Відповідь на аргумент 2
• Аргумент 3 (мало би бути відповідь на відповідь на аргумент 2)

На практиці це пизда, як складно. В чатах я розбиваю репліку опонента на частини, нумерую їх, і відповідаю на кожну. І якщо опонент среться, то виникають пункти 1.1.1.1:)

Наприклад:

• Яблука зелені і кислі
• 1. Не всі яблука зелені
  2. Не всі яблука кислі
• 1.Мені трапилось в зелене яблуко на базарі, я його з’їв і воно було солодке, а потім зірвав з дерева — а воно кисле. І всі, що рвав, то кислі.
  2. Якщо без кислинки, то то не яблуко.
• 1.1. Ймовірно, на базарі то був сорт, який має зелений колір.
  1.2. На дереві яблука можуть бути недозрілі.
  2. А як же той факт, що на базарі були зелені і солодкі?

Короче, довго і нецікаво. Не рекомендую

4. Знецінення досвіду опонента

Коли людина каже про свій досвід, а її досвід просто відкидають.

Щось на кшталт:

• В мене нема в місті Глово, щоб доставляли їжу.
• То переїдьте в нормальне місто.

Взагалі, особистий досвід — це не аргумент. “Я тисячу років їзджу проспектом, і ні разу не потрапляла в аварію”. І шо? Чи це значить, що на цьому проспекті не буває аварій? Та бувають. Може ти водій кльовий? Та ніби нічого особливого. Тобто не аргумент.

Але і знецінювати його — якось теж не дуже круто.

Його можна оцінити. Тобто сказати, що статистика така: їде 10 000 щодня, в аварію потрапляє 10. Ти — більшість, але це не означає, що аварія неможлива.

5. Здатність змінити думку

Опоненти можуть змінити свою думку в ході обговорення.

Тому так прикольно зупинити все фразою: “Чи припускаєш ти, що я наведу аргументи, які змінять твою думку”. Якщо опонент каже ні, то най поїсть лайна.

Тому ті ж дебати не є обговоренням. Вміння дебатувати – це вміння переконувати зовнішню аудиторію в доречності саме твоєї позиції.

Отже:

Обговорення:

1. Про предмет розмови без переходу на особистості
2. Зі спільними засновками
3. Опоненти відповідають на аргументи, а не просто вкидають
4. Опоненти зважають на досвід іншої сторони
5. Опоненти здатні змінити думку

Гіпербола, іронія, сарказм, метафори

Гіперболізація, тобто перебільшення, допомагає зробити суперечку більш емоційною. І працює дещо схоже з метафорами – отак: “А відноситься до B як С відноситься D. Якщо перше відношення не таке ж, як друге, то чому?”

Наприклад:

Груша смачніша за яблуко як спагетті смачніше за фетучіні. Спагетті від фетучіні відрізняється формою. І груша від яблука відрізняється формою. Але чи визначає форма смак? Вірогідно, автор метафори вказує, що для нього визначає.

Тому метафора, крім емоційної, має і інформаційну складову. Хоча не є аргументом:)

Гіпербола теж. Вона вимагає поставити межу.

• Камера в iPhone краще знімає відео.
• Добре-добре, викидаємо всі свої Pixel-і нахуй і купуємо SE-шки.
• Уточнюю. iPhone 14 має кращу стабілізацію відео за Pixel 7 чи Samsung 22. Ось відео з оглядом.

Тобто:

• Твердження
• Гіпербола (вимога уточнити)
• Уточнення

Це норм. А могло бути інакше, де опоненти би потонули в гіперболах. Або просто не відповідали би одне одному.

То що ж з цим робити

Мета моєї рефлексії — обдумати, що таке срачі і як їх уникати. Бо сратись не завше треба. Але уникати обговорень — теж якось не комільфо.

Отже, якщо ти розпізнаєш за цими ознаками срач, то що ти робиш?

Починаєш писати гнівні пости і ще тиждень продумуєш свої кльові можливі відповіді. Відволікаєшся на щось не менш цікаве. Або срешся. Я тобі не мама, щоб забороняти витрачати час на те, що хочеться.

Капі

Людина, яка створила ttm.

Всі ці статті пишуться тільки завдяки вашій підтримці. Підтримати

theytoldme.com

Запис Про срачі за 3 хв спершу з'явиться на theytoldme.

Наприклад, замість фрази: «Мене сильно розізлило, що ти не зробив звіт вчасно» — таким ласкавим голосом: «А що, Мішеньці правила не писані? Мішенька сам знає, коли звіт буде найбільш потрібен?».

Чому вона виникає? Не знаю. Дехто каже, що нам потрібно підтримувати певний рівень агресії в крові:) І дехто кричить на підлеглих, дехто грає в футбол, хтось стріляє в монстрів, а хтось пише гнівні коментарі. Хз.

Це нормально взагалі? Так, відчувати емоції — нормально. Не вміти щось — нормально. Не вміти проявляти емоції відповідно теж.

При цьому, якщо хочеш не ображати людей, то бажано навчитись усвідомлювати свої емоції і керувати ними. І направляти свою енергію в корисні для тебе справи. Ну, або хоча б не довести себе до інсульту в сорок.

Навіщо цей список? Збираю для себе. По суті це моя саморефлексія — що робити не треба. На конкретних прикладах. Для мене.

Список ще геть не повний, але я стараюсь.

1. Будь-які пестливі звертання

Вони применшують людину. Незнайомих людей не можна применшувати.

Кицю, зайчику, Олюнь, Андрюш, хрюня і так далі.

2. Казати, що робити незнайомцям

Доросла людина знає, що їй треба робити, і сама відповідає за свої вчинки. Особливо незнайома людина — ти взагалі не знаєш її ситуації. А знайомцям давати поради можна, тільки якщо вони попросили.

Якби я була б тобою, то я б нізащо так не постриглась.

Якби ти написала це отак і отак, ми б так не зреагували.

Тобі краще за своїм чоловіком дивитись, а не обговорювати девальвацію.

3. Вдавано погоджуватись

Це прикольно, але це все одно ПА.

Як скажеш. Ага, звісно. Угу, ага.

Повністю з тобою погоджуюсь. Сказав би я, якби ти не молов таку хуйню.

4. Ображати через групу

В особистій розмові ображати не співрозмовника, а ніби якусь групу. Зараз на прикладі поясню.

Люди, які так вважають, в них якась проблема чи вавка в голові.

Так можуть думати тільки кончені люди. Ти що, хочеш бути конченим?

5. Сарказм

В більшості випадків — це ПА. Особливо, якщо направлений на якусь певну людину.

Ні, ця сукня тебе не робить товстою.

Це ж так складно бути 18-річною дівчиною із багатої сім’ї.

6. Здивування

Коли роблять вигляд, що здивовані.

Серйозно? Як таке можна не знати? Це ж елементарно/шкільна програма/всі знають.

Хуйозно.

7. Передразнювати

Серйозно-хуйозно. Смішно, але тільки в колі близьких друзів.

Висновки?

Поки нема. Я продовжу виписувати собі сюди. Якщо в тебе є якісь приклади — кидай в інсту.

Капі

Людина, яка створила ttm.

Всі ці статті пишуться тільки завдяки вашій підтримці. Підтримати

theytoldme.com

Запис Пасивна агресія за 2 хв спершу з'явиться на theytoldme.

Від ttm: Короче, я багато спілкуюсь. І через це багато думаю, коли я токсик і коли інші токсик. Про гумор вже була окрема стаття. Так само, як і про дискусії. Прочитай їх, вони кльові.

Зараз просто підбірка фраз, які вказують на мудака (чоловічої чи жіночої статі).

Бо мудак він і є мудак. Деякі попускаються, але потім стають мудаками по новій. Можна, звісно, називати їх при цьому оригіналами чи диваками, але мудак він і є мудак, як його не перейменовуй! Маю надію знаєш, чиї це слова:)

Маленьке застереження нумер 1

Я підсвідомо намагаюсь не спілкуватись з мудаками. Однак, це не завше вдається. Мудак-начальник чи якась дуже дивна тітка в сільпо… Це просто трапляється і уникати вічно не вийде.

Тому правило таке:

1. Усвідомити, що так з тобою не можна.
2. Не злитись.
3. Віджартуватись або включити дурачка (мені завше допомагає).
4. Зробити висновки.

Я не дам тобі 100% спосіб, який порятує в будь-якій ситуації. Одна вважаю, що усвідомлення допоможе тобі напрацювати ці прийоми.

Маленьке застереження 2

І ще — ніколи-ніколи-ніколи не забувай про цю пораду.

Власне — ознаки мудака

1. Але…

Мудак ніколи не відповідає тобі по суті.

Тут значний простір від:

— Ти розбив мій телефон.
— А навіщо ти сказав, що я п’яний?

до політики:

— Порох торгував з Росією.
— Ось дані держстату, що він перший президент, який суттєво зменшим торгівлю з Росією.
— Та в мене брат солдат, на фронті його всі ненавидять.

чи стосунків:

— Ти переспав з іншою дівчиною.
— У нас була перерва.

2. Ти легко загуглиш підтвердження моїм словам

Я загуглю. Дуже легко. І знайду, що ти не права. Однак це коштуватиме мені 15 хвилин життя. Я не хочу їх витрачати на те, що ти використаєш п. 1 із цього списку.

Ще варіант із цієї опери: “Люди кажуть” чи “Піди у людей попитай”.

Тому якщо ти не надаєш пруфи, то я буду казати протилежне. Просто, щоб потролити.

3. Правда очi коле? Ні, я не буду давати докази

Пиздець, яка дивна фраза. Розмови будуються по схемі:

— Жінки народжують через сраку.
— Ні.
— Що, правда очі коле?
— Та з якого хуя?
— Всі це знають. Чого мовчиш? Правда очі коле?

4. Людину не можна образити, поки вона сама не образиться

Тут треба коментувати, чому це відверта маніпуляція?

5. Це суб’єктивно. І що, що в меджурналах так написано

Мантра якась, їй-бо.

Ще сюди “В кожного може бути своя думка” (у відповідь на факти). Типу:

— Ти кожен день пиєш. Це вже залежність.
— В кожного своя думка.

6. А в вікіпедії це поняття отак написано…

Вікіпедія не наукове джерело. Зовсім.

Посилатись на вікіпедію, то значить показувати, що ти нічого не знаєш з цього приводу.

7. Статистика — це цариця обману

Я не знаю, хто це вигадав, але це геніально. Так можна сказати про будь-які цифри. При чому навіть людина, яка не знає таких слів, як вибірка, похибка і статистична достовірність.

9. В нас менталітет такий

Менталітету не існує.

Історія знала приклад Німеччини та Кореї. Коли один народ ділили на два, і вони починали жити зовсім інакше. Історія знає приклади, коли держави зростали з нічого, змінюючи вікові традиції.

А ще мені не траплялось жодне дослідження, яке б підтверджувало з наукової точки зору, що менталітет таки є.

Наприклад, є прикольний експеримент з мавпами, драбиною та бананами.

Мавп саджали у вольєр, посеред якого стоїть драбина з бананом на верхівці. Якщо якась мавпа торкалась драбини, то зверху люто шурувала холодна вода на всіх. За декілька підходів мавпи вивчили цю штуку. Коли одну мавпу забрали і підсадили іншу, то новачок ррванув до драбини, а старі мавпи почали його тримати. Зрештою замінили всіх мавп, але вони продовжували не пускати новачків до драбини. Мавпи є мавпи. Люди є люди. Якщо довго вчити робити щось одне, то можна навчити:).

Більш схоже, що людина просто виправдовує менталітетом якусь хуйню. Бо ще ніколи мені не казали — ну, він розумний, це з нашого менталітету. То або щедрий до усрачки, чи пиятика, чи хабарник.

10. Раніше люди думали, що сонце крутиться навколо землі

Схоже на п. 7.

Невігласи так. Але люди, які ставили запитання, знаходили на них відповідь і стверджували, що земля кругла чи ще щось важливе.

11. От ти жарти постиш, то пости. А туди не лізь

Це треба пояснювати? Сюди ж треба додати “Якщо ти інфлюенсер, то ти маєш думати, що кажеш”.

В мене може бути думка про що завгодно. І я можу її сказати кому завгодно.

Якщо ти не згодна з моєю думкою, то ми можемо цивілізовано поговорити — і за умови, що в нас спільна мета — дійти консенсусу. Або ти можеш відписатись від мене. Все ж, я не флаєр тобі на вулиці в руки суну.

Чого ти не можеш — сказати мені мовчати.

12. Я вам не вказую, але вважаю, що ви маєте…

Суперечити самі собі — ознака мудака.

В його голові це ніби логічно звучить, але насправді — ні. Якщо тобі щось не подобається, ти можеш розповісти, що і чому. Але це має бути логічно. Не так:

— Ти не маєш жартувати про булімію.
— Чому?
— Це тема-табу.
— Чому?
— Це загальноприйняті норми.
— Ким прийняті?
— Я вам не вказую, але вважаю, що ви не маєте про це жартувати.

Можна так:

— Не жартуй, будь ласка, про аборти.
— Чому?
— В мене нещодавно була дуже особиста ситуація погана. І це мене сильно пригнічує. Мені подобаються твої жарти, але оці сильно б’ють по емоціям.

13. Ти не розумієш, це інше

Класика.

Коли я сідаю за руль п’яним, то це не те ж саме, що син депутата. Бо я все контролюю. І випив… Ну що я там випив.

Або ж:

— Тобто їй можна поставити залік, бо вона вагітна. А мені треба вчити цей сучий патан?
— Ти не розумієш, це інше.

14. Краще б робили не це, а оце

Тут є дві ситуації:

1. Особиста
2. Політична

Особиста ситуація — коли мені кажуть, що я маю робити.

Я хочу в цей момент писати вірші і пишу. Коли мені кажуть: “Краще б продовжили давати поради, а не оце у вірші лізли”, то я не знаю, що сказати. Тільки те, що перед мною мудак, який вирішив за мене, що я можу робити.

Політична — коли вказують послідовність дій влади. Типова штука в будь-яких політичних дискусіях.

Краще б не будували дороги, а закуповували маски. Краще б не герб малювали, а дитсадки оновили. Краще б не діджиталізували, а гральний бізнес би прикрили.

Навіть коли це логічно, це вказує на мудака.

Бо речі так не працюють. Якщо в мене є два гарних інженера, то це не значить, що я можу в будь-який момент послати їх писати статті для соц. мереж. Не тому, що вони не зможуть, а тому що це займе більше часу.

Для себе я маю правило — критикувати владу, якщо вона йде не в ту сторону. Якщо зробили хоч щось, то вже круто.

15. А ваш Порох

Ще одна політична класика.

Люди схильні виправдовувати ситуацію тим, що раніше було гірше. Але по суті не здатні нічого відповісти. Розмови на кшталт:

— Ти навіщо вкрала гречку з магазину?
—Твоя колишня он в тебе тисячу гривень вкрала.
— Тому і колишня. Ти нафіга вкрала?

16. Якщо ти ображаєшся, коли я тебе ображаю, то значить я правий

В ситуації, коли ми щось обговорюємо.

Типу я кажу: “Суп — то необов’язково”. А він каже: “Тобі треба до психолога сходити, якщо ти так думаєш”. А я думаю, що йому треба в сраку піти. І коли я таке кажу, то видається оця короночка про “якщо ти ображаєшся” із п. 4.

17. Взагалі, я вважаю, що те, що ти робиш, хуйня, але… (далі комплімент, який я не слухаю).

Найтупіший спосіб робити компліменти.

Це ти так зачепити хочеш? Зацікавити тим, яка ти неоднозначна особистість? Применшити мене заради крутого вступу?

Ну, то ти мудак.

18. Питати думку, а потім казати, що ти її нав’язуєш

Це було дивно, але це трапилось. Чувак запитав, чи можна його вважати гомофобом, якщо йому “некомфортно” з геями, як із стрьомними дівчатами. Ми відповіли ствердно і пояснили чому…

А далі він почав казати, що ми нав’язуємо свою думку.

То як він уявляв цю розмову? Що він запитає мою думку, я її скажу, а далі відмовлюсь від неї на користь його думки? Чи як?

Знаєш інші ознаки?

Пиши мну в директ. Я допишу.

Капі

Людина, яка створила ttm.

Всі ці статті пишуться тільки завдяки вашій підтримці. Підтримати

theytoldme.com

Запис 17+1 ознака мудака спершу з'явиться на theytoldme.