Про ідеї і принципи

В мене є порада:

Накращі люди продаються першими,
бо грошей дофіга, а найкращих мало

І це звучить ніби «всі продаються». Але по суті — ні. Давай розберемось.

Що означає продатись?

От якщо твою матір збив п’яний мажор, а потім тобі запропонували дуже багато грошей, щоб в суді сказати, що ви примирились. Це продатись?

Або…

Якщо ти журналіст і депутат тобі приносить компромат на конкурента? Це продатись?

Або…

Якщо ти пишеш пісні, і тобі пропонують виступити на ювілеї ДУЖЕ ВАЖЛИВОЇ ОСОБИ, в тому числі заспівати пісню Меладзе?

Я пропоную так: продатись — то коли ти стверджуєш щось, а затим певні бонуси змушують тебе вчинити всупереч цим словам. І не є важливо, що ти кажеш зараз.

І тут виникає проблема.

Принципи не старіють

Люди не змінюються, але обставини — навіть дуже.

В певній ситуації ти можеш бити себе в груди і кричати, що з кимось срати поруч не сядеш, але ситуація змінюється — і от ви вже союзники. Наприклад, я не дуже толерую людей, які принципово пишуть мені російською, але коли Путін нападе — вже буде пох, хто якою мовою балакає. Буде мати значення, тільки хто в яку сторону подає патрони і стріляє.

В цьому проблема принципів — вони дуже жорсткі.

Набагато простіше користуватись цінностями і ідеями. Коли ти вибудовуєш певну ієрархію речей, що для тебе важливі. Країна, партнер/ка, батьки, нові речі, діти, кар’єра, машина, проект. Розстав в правильному порядку, так би мовити:)

І якщо з принципами складно, то з цінностями простіше. «Я ніколи не буду їсти м’яса» і «Я не їм м’ясо, щоб зменшити кількість тварин, що страждають. Але якщо мені треба нагодувати дітей і є тільки м’ясо…»

То що з продатись?

Проблема в тому, що якщо в тебе тільки цінності, то рано чи пізно ти продасишся.

Наприклад, я кажу, що Зеленський сцикло, але якщо мені зараз запропонують величезну квартиру в дуже дорогому будинку — то вже не таке і сцикло. А найвеличніший лідер і мудрий керівник.

Бо квартира робить життя моєї сім’ї сильно краще. А не важко здогадатись, що для мене моя сім’я важливіша за політичну боротьбу.

В когось може бути не так.

Дехто поставить політичну боротьбу вище у ієрархії. Або це взагалі буде емоційне рішення.

І тут на допомогу приходить ідея.

Як ідея допомагає цінностям, щоб не продатись

Ідея — це певний проект, який треба виконати. В нього є початок і кінець, а також ідея вимагає ресурсів. Як ідея відкрити ресторан, наприклад. Зараз ресторану нема, а треба щоб був. Для цього треба піт, сльози, гроші і купа часу.

Наприклад:

1. не брехати — це принцип.
2. бути чесною людиною — це цінність.
3. побудувати ресурс, який буде спростовувати фейки — це ідея.
4. сказати, що тобі подобається Юджин Бургер своїй аудиторії — брехня, коли ти ставиш гроші важливішими за бажання бути чесною людиною.
5. сказати другові, що бачила його дівчину з іншим (і це неправда) — брехня, коли ти ставиш своє бажання втручатись в життя інших вище за бути чесною людиною.
6. НЕ сказати другові, що бачила його дівчину з іншим (що правда) — брехня, коли ти ставиш свій спокій вище за правду.

Та й таке.

Висновки?

Власне, тут питання не в брехні (чи як її виправдовувати).

Мова про систему уявлень про світ — як собі розуміти, хто ти і що ти. Про категоричність в судженнях і цінності.

Я знаю історії, коли в 90-ті після краху радянської системи, багато людей просто скотились, бо “як же я інженер, піду підлоги мити”. Чи їздити човниками в Туреччину.

І я даю тобі відповідь —це ти вирішуєш, що тобі важливіше.

Цінності, мачь його вйо. Вони рішають.