Маніпуляції ч.4. Дискусія

Нам дійсно треба поговорити?

Одразу скажу, що це одна із статей про маніпуляції:

Отже, дискусія — це маніпуляція залучення

Дискусія можлива, якщо у людей однакові засновки, знання та мета.

Наприклад, два лікаря обговорюють, як краще лікувати пацієнта.

Якщо ж бабця хворого буде вказувати лікарю, що треба по голові отак яєчком поводити… То то не дискусія, а хуйня.

Чому це так важливо?

Бо дуже часто під виглядом дискусії нам підсовують маніпуляцію. Розбираємось:

• різні засновки — корупціонер та журналіст обговорюють фінансовий моніторинг.
• різні знання — колишній міністр та гадалка обговорюють, як саме боротись з корупцією.
• різна мета — російський пропагандист та український активіст — обговорюють долю Донбасу.

Ну, або ж ти з мамою обговорюєш, коли треба народжувати. Тут прямо бінго — і засновки, і знання, і мета різна.

До речі, не вір батькам, що вони будуть допомагати виховувати дітей. Вони будуть хіба балувати.

Що робити?

Залежить від мети.

Наприклад, мені треба більше коментів (що насправді не так), тоді я буду тролити — казати речі, які будуть змушувати опонентів писати багато тексту і багато коментів.

Якщо мета переконати, то в тебе нічого не вийде.

Людина може тільки переконати сама себе. Це тема для іншої розмови.

В більшості випадків треба просто вийти з дискусії.

В цьому випадку можна говорити відверто:

• “Вибачте, в мене є сумніви у вашій компетенції”.
• “Мам, ну це ж моє життя”
• “Вибач, але ти підписаний на Шарія”.

І далі ігнор. Складно і агресивно, але що поробиш.

В публічних дискусіях треба звинувачувати суперника. Казати, що хтось поганий, набагато продуктивніше, ніж казати, що ти хороший.

Є ще люди, які просто хочуть вставити свою думку.

Наприклад, я пишу, що менталітету не існує. А мені відписують, що таки існує. Тоді я перепитую: «Що таке менталітет на практиці?” і людина посилає мене в гугл.

Коротко уточнити — дієвий інструмент проти тролів.

І все?

А в арсеналі є ще купа способів, як зіпсувати ще більше:

1. Перейти на особисте.
2. Емоції.
3. Дрібна брехня чи незнання.
4. Наводити все нові факти.
5. Порівнювати з чимось дивним.
6. Тупо перекричати.

Дивись як кльово:

Припустимо, я скажу: “Зеленський скоротив видатки на армію”. Це факт, який можна легко підтвердити чи спростувати. Але ні в кого нема на то часу.

• Можна перейти на особисте: “А ви хоч раз на передовій були? Знаєте, який там стан і що відбувається?”
• Дрібне незнання буде цікавіше: “Мабуть, ви не знаєте, але на розробку дронів було виділено в півтори рази більше ніж в 2019”.
• Можна наводити нові факти: “Зате знаєте, як збільшили видатки на дороги”.

Щось із цього суперечить зменшенню видатків на армію? Ні:) Але чомусь вважається валідною відповіддю.

Те ж саме в особистому. Наприклад, я кажу: “Тобі треба зараз поїхати трахатись до колишнього”. Це судження.

1. Можна перейти на емоції: “Ой, ти завше радиш трахатись. Чому ти не можеш мене просто підтримати?”. Круто ж? Це ніяк не стосується мого судження, але в в типу-дискусії виглядає як контраргумент.
2. “Поїхати зараз до колишнього — це як їхати по нічній дорозі і збити оленя. Пригода, яка того не вартує”. Що? о_О? Як це порівняння взагалі корелює?

Замість висновку

Можна щось обговорювати, якщо мета, засновки і знання приблизно однакові.

Інакше — визнач свою мету. Можливо, ти хочеш просто позлити опонента;)

Інші маніпуляції