Благодійні шкарпетки. Що за одні?

Люди злі, світ добрий

світ не злий

Це думка із теорії ігор (ну, дилема в’язня, все таке).

Думка така:

  • Кожна окрема людина тяжіє до своєї користі — і зрештою може капітально йобнутись.
  • Світ тяжіє до балансу — а це часто загальна користь і умовний рай, комунізм, утопія чи у що ви там вірите.

Це глобально.

Глобально абсолютна більшість людей стала жити краще ніж 100 років тому. Глобально, стало помирати менше дітей (о, попитайте в своїх дідусів бабусь за братиків-сестричок, ви охуїїте). Глобально в нас зараз краще з доступом до води, їжі, інформації… І світ прискорюється — різниця між 900 і 1000 роком не та ж сама, що між 1900 і 2000.

Це не означає, що в світі нема бідних, дитячої смертності чи голоду.

Є.

Але з часом їх стає менше.

Через те, що така штука як глобальне суспільство все ж тяжіє до балансу.

При цьому, досить часто причина глобального і неглобального пиздеця — це прагнення окремих людей. Типу, якісь тіпи вирішили заробити — і хуйнули ЖК Залупу на місці скверу. Чи в автократії лідер побудував чітку вертикаль і тепер приймає рішення про війну самостійно.

Ми всі ЗЛІ змушуємо світ тяжіти до балансу і ставати добрішим.

Чи ви думаєте, що сусід не вломлюється до тебе в квартиру і не забирає ноут та дайсон, бо він добра людина? Не зовсім. В нього є робота і надія, є відповідальність, може навіть віра в якогось із богів — системи балансу для цього світу.

Забери в людини надію — і ви самі побачите, скільки заборон злетить:)

Я не хочу сказати, що люди пиздець. Я кажу, що кооперація робить нас набагато краще. Необхідність співіснувати (і бажано комфортно) рухає світ до кращого життя. Коли оця соціальна взаємодія зникає — люди стають просто пиздець.

І що?

Треба зважати на це в ситуації: “Вони так ніколи не зроблять”.

В умовах ослаблення соціального тиску — певні люди можуть робити певні речі, які були б неможливі за наявності цього тиску.

Ну, очевидна річ, яка напрошується — Росія. Де автократ довго готував підгрунтя для нападу на інші країни. Починаючи з Чечні… Проста послідовність дій: охуїти — перевірити реакцію — відреагувати. Ні російське суспільство, ні міжнародна спільнота не змогли адекватно відреагувати на Придністров’я. На Чечню. На Карабах. На Грузію. На Крим і Донбас…

Але це не лише про політику.

Якщо ви думаєте, що окупанти на окупованих територіях будуть поводитись чемно (честь рускава ахвіцера ахахаххааха), то ви помиляєтесь. А особливо вони будуть жорстокими в умовах, якщо відчуватимуть, що скоро доведеться тікати.

Щось забагато за війну.

Якщо ти думаєш, що твої колеги не кинуть тебе ніколи, то це залежить від системи, яка існує на роботі, виховання, суми та інших “соціальних” факторів.


Колись, я перепишу цю статтю. Як зможу обрати кращі слова. А поки, маю надію, що

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *