Корупція вічна?

Мафія ж вічна, ні?

Прикол в тому, що мафія хоче, щоб ви думали, що мафія вічна:) Частина її сили і полягає в тому, щоб люди думали, що її неможливо подолати, що це сутність. По факту, це не так. Загугліть Максіпроцес, Джовані Фальконе і Паоло Борселіно. Там історія боротьби з мафією краща за будь-який фільм Скорсезе (а ті фільми охуєнні досить часто).

Те ж і з корупцією.

Корупція — це люди і процеси.

Якщо вплинути на людей і процеси, то рівень корупції можна суттєво знизити. Знищити повність навряд, але суттєво зменшити — можна.

Сила корупції

Але корупціонерам хочеться, щоб ви думали, що корупція вічна. Що це така сутність, наш “менталітет” (якого не існує), все вкрадено, влада продажна і злочинна… І так далі. Бла-бла-бла.

Тоді у корупціонерів є сила.

Адже навіщо тобі обирати і взаємодіяти зі своїм депутатом, якщо всі депутати “продажні”. Навіщо чесному депутату йти в депутати, якщо люди не будуть його підтримувати, вважатимуть продажним?

Навіщо робити відкриті тендери, які легко може перевірити будь-хто, зокрема ЗМІ, якщо “на етіх ваших тендерах регулярно сотні лямів крадуть”. Для чого?

Декларації оці ще відкривати і перевіряти… Навіщо? Всі ж крадуть. Нема чесних. Фінмоніторинг якийсь…

Що я хочу сказати — корупціонери хочуть, щоб ти думала чи думав, що корупція вічна. Що в ній зав’язані всі. Що це сутність, яка зв’язує все в цій країні. А також вони не хочуть, щоб ти знав/знала нормальні процеси. Щоб вибори були популістською фігнею, щоб “твій голос нічого не вирішує, все одно виберуть такого ж”.

Все навіть набагато гірше. Росія ловко говорить своїми ляльками в Євросоюзі, що от дивіться, яка Україна корумпована країна. Не можна їй давати зброю. Що має два ефекти:

1. Головний — придумати їбануті відмазки, щоб нам не давали зброю.
2. Побічний — нівелювати наші успіхи в процесі боротьби з корупцією (а вони є).

І що?

Прикольно, що нормальні європейці нам кажуть: “Зробіть оце і оце. Тоді з одного боку стане краще видно, хто що краде. Ви зможете від них позбутись. А з іншого боку у вас будуть процеси, які не дозволять красти просто. В нас вже дещо таке працює”.

Але це зробити складно.

Для цього треба, щоб ти:

• перевірила/в свого депутата
• повірив чи повірила у свого депутата (на всіх рівнях)
• контролювала/в свого депутата

Це складно. Це чесно складно. Відповідати за свій вибір пиздець як складно. Легко піти один раз кинути бюлетень в урну. Чисто формально, як в совку чи рашці.

Це багато часу. Хочеться ж, щоб як в казці. Хуяк — і добрий чаклун чи чаклунка зробили заїбато. Але так не буде. Доведеться все ж троха докластись. Це можливо і посильно. Принаймні перші два пункти.

Ну, чи війна… і допомога заходу буде побудована на реформах.

P.S.

І я тобі ще таке скажу. Корупціонери хочуть, щоб тобі здавалось, що корупція це не система, не певна ієрархія, не певні люди і схемки. Що кожна посадка і гучний арешт ні на що не впливає. Що скільки б не було у нас голів Верховного суду, вони всі будуть брати хабарі.

Це не так.

Схеми ламаються, злочинні угрупування руйнуються, процеси вибудовуються. Якщо ми над цим працюємо.

Світло в кінці тунелю стає ближче, якщо йти йому назустріч. Там може і потяг бути, як в нашому випадку. Коли покращення життя і проєвропейські реформи в Україні спричинили шалений супротив Москви, однак тунель теж не вічний.