Благодійні шкарпетки. Що за одні?

Про що серіал Хлопаки

Про те, що секс небезпечний.

Ви помічали, що якщо в кадрі з’являється щось про секс, далі або хтось помирає, або жорстко лажає. Чого тільки вартує сцена, де аналог людини-мурахи залазить в член до іншого чувака, але з певних причин раптово збільшується і розриває того нахуй.

Жартую😜

Там є Хьюї, ніжний коханець. В них ніби все норм.

Серіал — про силу

Про різну. Про її природу і сутність. Про те, як вона працює. І ось які тези

  1. Сила буває дуже різна.
    Цікаво, як вони по черзі перераховують сили. Суперсила, медіа, політика, правоохоронці, шантаж, любов, батьківська любов, ідеологія…
    Вони це прям розжовують в прикладі з батьками. Коли Хьї прямо каже, що його батько був сильним, бо не кинув, був поруч навіть в найскладніший момент для себе. Коли батько Райана прямо каже, що буде поруч попри все. Коли Солдатик розповідає, що батько не визнав його силу. Коли батько Бутчера… Це все про батьківську любов, яка… Впливає навіть на тих, хто дуже сильний в іншому. А в Старлайт взагалі не має батька.
  1. Відповідальність.
    Цікаво, що тут ті ж дві ідеї, які ми вже чудово знаємо: “Велика сила означає велику відповідальність” від Людини-павука і “Якщо Бог всесильний, то він не добрий. Якщо ж він добрий, то він не всесильний” від Супса Снайдера.
    Загалом, злодія від героя відрізняє саме бажання приймати цю відповідальність.
    Бутчер прямо декілька разів каже, що Хьюї його стримує. По суті, цим він відрізняється від Хоумлендера — обидва володіють руйнівною силою, але перший все ж намагається стриматись і розуміє, що з ним щось не так.
    Оця відповідальність — це правила. Недарма третій сезон закінчується тим, що Молочко каже Зіроньці, що в цій будівлі не можна викидати сміття в такий спосіб.
    При чому правила вони зазвичай порушують, хоча виживають теж тільки завдяки їм.
  1. Сила не замінює іншу силу.
    Хоумлендер має фізичну і медійну силу, але не вміє керувати корпорацією, ні фінансово, ні менеджерськи.
    І з цього йде наступне.
  1. Ідеалу не існує.
    Що б про себе не думав Хоумлендер — він не ідеальний. Він постійно в цьому конфлікті.
    Вони це прямо показують в сцені з дзеркалом — внутрішній діалог ідеального і людського я. В якому людське програє, а в реальності програє ідеальне. Парам-пам-пам-фьюіть.
  1. Ніхто не робить те, що хоче.
    І я навіть не про Зіроньку. Яка змушена була лишатись і вдавати стосунки з Хоумлендером.
    Тут цікавіше Французик і Кіміко. Вони одночасно проходять одну й ту ж лінію — де їм здається, що вони роблять щось через примус. А затим — хоп-хей — роблять те ж саме, бо вони це хочуть.

Власне, мені дуже цікаво обговорити, чому Супермен (Снайдера) такий, який він є. А Хоумлендер — інший.

Все в їхніх головах.

Супермен має промитий батьками мозок. На нього покладена величезна відповідальність — синдром відмінника, чули? Мабуть, це єдина істота, яка б цей синдром потягнула.

Батьки (батько і батько) заклали в нього певні ідеї, а матері — любов. По суті в Супса ультраповна сім’я, батьки в яких не пересікались і не заважали один одному. Тут згадується Том Редл, але потім якось.

В Хоумлендера ситуація інакша.

В нього просто не було сім’ї. Стен прямо каже, що Хоумлендер зіпсутий продукт.

Vought облажались. Вони робили зброю, але забули, що стріляє не зброя, стріляють люди. І психологічний стан оператора — вони повністю проїбали. Дамблдор 18 років промивав Гаррі мозок витрачаючи на це ресурси цілого покоління (маючи тільки один запасний матеріал). А ця корпорація (Дісней, по суті) просто викинула на ринок тисячі суперів і оцінювали їх тільки по рейтингам.

Бачиш?

У Супса є місія. Є любов. Є правила.

У Хоумлендера нема місії. Нема любові. Нема правил.

І в цьому вся хуйня нашого життя. Коли ми не маємо якоїсь великої мети, то хіба є якісь обмеження, що робити?

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *