Що не так з мілфами

Взагалі, тут мав би бути інший пост, але сталось, як сталось.

Ми опублікували пост, де згадали слово мілфа і як завше прилетіло з твіттеру.

При чому, якби прилетів би просто хейт — ми б просто проігнорували, але тут летить дуже цікава позиція — під соусом боротьби зі згвалтуваннями дівчина просуває культуру згвалтування.

Тому я хочу детально розписати інфу для всіх, хто включається в цю дискусію.

Що таке мілфа?

Мілфа — це адаптація абревіатури MILF, яке розшифровується як Mother I’d Like to Fuck або мама, яку б я трахнув. Чи трахнула. В англійській нема родів:)

Мені перше воно трапилось в Американському пирозі — мама Стіфлера. Доросла, зріла жінка, в якої є діти, і яка сексуально приваблива для всіх та може трахатись, з ким хоче.

Іронічно, зараз вживають ледь не до будь-якої жінки, яка старше партнера.

В порно вживають для позначення актрис, які вже не можуть грати школярок і студенток. Тому вони грають прийомну матір чи просто старшу жінку, яка зваблює хлопця. Мілфа в порно — доросла, сексуальна, знає, що хоче. Проте нагадаю, що порно — це міф.

Що трапилось

Ось мій пост. Там є згадка мілф.

Якась пані це побачила і написала про те, що цей термін — об’єктивізація і дегуманізація… Закликала всіх бойкотувати мене і відписуватись.

Деякі люди почали це робити.

В принципі, cancel culture так і має працювати. Проте мені здається, що ця пані не розбирається в предметі. Сумніви закрались з самого початку, коли вона вживала термін “об’єктивІЗація” замість “об’єктивації”. Такі речі формуються на етапі, коли ти читаєш чи слухаєш подкасти (в англійській теж нема оцього IZ, якщо що), що змушує мене думати, що пані не робила того.

Пані вимагає видалити пост (що троха дивно, бо мілфи згадуються тільки в описі), активно зі мною дискутує і коментує.

Більшість тих, кого вона “привела” називають мене нікчемою, дном та іншим чином ображають. Деякі дискутують. Одна жінка навіть сказала, що підписалась на мене з посту тої пані о_О

Короче, життя йде.

Моя позиція

Об’єктивація — це заперечення суб’єктності жінки, перетворення її на об’єкт.

Термін мілфа (Mother I’d like to fuck) означає, що хтось хоче старшу на 20 років за себе жінку. Це не заперечує суб’єктності жінки, не перетворює її на об’єкт (у мілфи є ім’я, сім’я, робота, всі права, вона може погодитись чи не погодитись на секс, її не можна гвалтувати, як і будь-яку людину). Так само, як термін маркетологиня вказує на те, що жінка працює маркетологом (не вказуючи, але і не заперечуючи ім’я, права, сім’ю і так далі).

Я дуже хочу написати окрему статтю про об’єктивацію, але зараз не про це.

Ще раз підкреслю:

Логіку цієї пані з переписки я розумію так — не можна називати 40-річних сексуальних жінок мілфами, бо це означає, що ти хочеш з ними трахатись, а якщо ти з кимось хочеш трахатись, то хочеш їх згвалтувати, бо тебе не цікавить, ким вони працюють і що собі думають.

Не погоджуюсь.

Що не так з позицією цієї пані (як на мене)

Із переписки в мене три претензії (вона її вибірково публікує, тому не бачу сенсу приховувати). Перші дві мінорні, а третя — причина, чому я пишу цю статтю.

1. Вона тягне до мене русскій мір. Ну, тобто я кажу, що мені похуй на росіян, а вона спеціально їх читає і кидає мну.
2. Вона закликає до інцесту. Буквально каже мені піти сказати моїй матері, що я хочу її трахнути.
3. Вона пропагує культуру згвалтування

Що таке культура згвалтування?

Це закріплення думки, що жінки хочуть, щоб їх гвалтували. Обумовлюється багато чим. Від “жінки так одягаються, шоб привабити чоловіків” до “біологічна задача жінки”. Але нас цікавить не це.

Культура згвалтування тому і культура, що знаходить відображення в кіно, музиці і так далі. Ну, тобто коли роблять оці всі хентайні штуки, де спочатку вітчим гвалтує дівчину, а далі вона вже його використовує і хоче з ним трахатись.

Особисто я вважаю, що згвалтування може бути в фільмі, тільки якщо в кінці фільму жертва пропускає пеніси гвалтівників (не відрізаючи їх) через м’ясорубку і затим змушує їх то їсти.

Найдикіше, що культура згвалтування може бути якраз протилежністю об’єктивації. Ну, тобто відчуйте різницю між “жінка це лишень засіб задоволення моєї потреби” (об’єктивація) і “вона знала, куди йшла і що може трапитись” (культура згвалтування).

Тобто відбувається не заперечення суб’єктності, а презумція суб’єктивного бажання дівчини трахатись, як виправдання власних дій.

По суті — похуй.

Згвалтування є згвалтування, незалежно від того, як гвалтівники це виправдовують (в нас, до речі, нема об’єктивної статистики, як вони це виправдовують).

Як та пані пропагує культуру згвалтування?

По-перше, пані системно наполягає, що “хочу” = “буду гвалтувати”.

Їй не тільки я відписую, що “Мама, яку я б трахнула” — не містить в собі відсутність згоди чи сексу на одну ніч.

На що відповідь одна:

“термін “мілфа” – об’єктивуючий. Це не позиція сексу за згодою. Це “Я б ЇЇ трхнув. Об’єктивація приводить до насильства над жінками. Насильство над жінками – зґвалтування”.

Це не один раз звучить в коментарях і переписці.

Оця позиція “статевий потяг і його прояви” = “намір згвалтування” — це якраз прояв культури згвалтування, бо легалізує позицію “я дуже хотів, тому згвалтував”.

Ми всі щось хочемо.

Але в нас є свобода волі і контроль над своїми діями. Ми відповідаємо в першу чергу за наші дії, а не за бажання.

Розказувати, що бажання може бути причиною насильства — це легалізовувати це насильство.

По-друге, пані каже, що “мама, яка б хотіла зі мною переспати” — це краще за “мама, з якою я хотіла б переспати”.

Це також культура згвалтування, оскільки презюмує, що всі сексуальні матусі готові віддатись кому завгодно.

Ще раз — термін мілфа не містить тверження про сексуальну доступність жінки. Там буквально тільки про сексуальну привабливість.

Пані ж навпаки, хоче термін, який би містив вказівку на доступність. Так бореться проти об’єктивації, що хоче об’єктивувати деяких жінок — забрати в них право вирішувати, з ким спати.

І оце проблема.

Під соусом боротьби зі згвалтуванням відбувається пропаганда культури згвалтувань:(

Чи коректно вживати слово мілфа взагалі?

Це цікаве запитання. Мені випало багато про це прочитати.

Та пані повторює одне — це об’єктивація, бо тут людина каже, що інша людина сексуально приваблива.

Але є багато інших думок.

Наприклад, ми читали статтю про те, що термін мілфа ображає старших жінок, тому що ділить мамочок на сексуальних і несексуальних. Таким чином створюючи зависокі вимоги до мамочок — треба не тільки займатись дітьми, а ще й посилено доглядати за собою.

Це якраз аргумент про слюр і чому загалом це слово може бути образливим.

Я вважаю, що термін мілфа може бути образливим в одному контексті і компліментом в іншому. Як і більшість слів.

Тут якраз “водійка” гарний приклад.

На мою думку “мілфа” не несе в собі слюр, як “підари”, оскільки позитивний чи негативний зміст залежить від контексту. А у “підарів” тільки один — негативний контекст.

Але про мілф можна подискутувати. Чи дійсно воно створює завищені вимоги і так далі.