За що воюємо

Після перемоги прийде той момент, коли одні люди скажуть: “Ми воювали, тому можемо пиздити геїв”, а інші скажуть: “Я воював, і я гей. І не розумію, чому я для вас ворог”.

Перших буде більше (бо геїв сильно менше).

І знову…

Але мова не про це.

Традиційний мій зайоб — що сучасні українці вміють об’єднуватись проти абсолютного зла, але не вміють об’єднуватись навколо ідеї. Як нація ми зараз не бачимо, що ми хочемо. І куди ми йдемо.

Так, ми ніби за НАТО. Але лиш тому, що є віра, що вони нас можуть захистити. І за ЄС, бо ніб вони грошей дадуть… Чи не дадуть… Чи кредити… А мать його вйо…

За що ж тоді ми воюємо?

Далі мій пост до війни:

Що таке Україна, за яку ми хочемо воювати (від 19 лютого 2022 року)

Захотілось написати прям список.

Бо Україна це не якась політична чи філософська ідея. Це цілком чіткий для мене перелік речей.

Отже, якщо порівнювати незалежну Україну і окуповану Україну, то я бачу, що матиму такі переваги:

  • право обирати владу, зокрема президента. Чик-чирик.
  • можливість впливати на владу. Чи ти думаєш, що хтось в Росії може впливати на рішення Путіна?
  • більше роботи, як всередині країни так і ззовні. Європейський ринок більше, а Росія обов’язково докотиться до залізної завіси 2.0.
  • захист свого життя і свободи. Так, в нас неідеально, але Ріф, Порох і Стерненко не сидять, а Навальний сидить. Як і Джелял, до речі. Для багатьох це типу: “Ну, це ж політика, не лізли б — не сиділи”. Але є одне але — чому ви думаєте, що у разі неполітичної ситуації (на кшталт, ДТП з депутатом чи самозахисту) окупаційна влада не буде діяти на користь своїх функціонерів.
  • захист бізнесу. Окупанти завше забирають все найкраще.
  • кращі міста — децентралізація бюджету дозволяє містам більше грошей витрачати на те, що треба містам.
  • відпустки, де хочеш. Бо так прикольно, коли твій през періодично среться то з Туреччиною, то з Єгиптом… Сюди ж безвіз.
  • українська культура. І це знову ж таки не філософська ідея, а гроші, які виділяються на фільми, музику і так далі. А це впливає на якість — чим більше грошей, тим більше спроб, тим більше шансів, що вийде щось круте.
  • більше європейських товарів. Росія точно захоче продавати нам свої товари. А вони — лайно.
  • реформи. Україна має провести реформи, щоб стати більш заможною країною через 10-20 років. Під окупацією це неможливо.

Це далеко не весь перелік. І це найкращий сценарій. Коли відносно безкровно окупують. І ти залишишся.

Якщо не захочеш лишатись, то втратиш все, що ти і твої батьки нажили за життя. А також друзів і коло спілкування.

Найгірший сценарій — мене вб’ють.

Найімовірніший — тривалий перехідний період під санкціями. Як в Донецьку і Криму. Коли рівень життя одразу падає — ціни зростають, роботи стає менше, а всі кльові компанії йдуть.

Тому є за що боротись.

І це не тільки якась ідея — це твоє ліпше життя, яке Росія намагається вкрасти.

Що помінялось (станом на 1 липня 2022)

Як на мене, нічого.

Путін вбиває українців, бо ненавидить нас, нашу країну і наш шлях. Поки все, що було написано, збувається:( Хуйово.

Однак, тепер більше людей зрозуміли, що Україна — це не політика, а реальне життя. А Росія — це реальна смерть.

На жаль, не всі. Є ті, хто “А нам всьо равно, кто будіт”. Таких теж небагато. Для них я знаю тільки одне — мені подобається на “Хдє ви билі, кагда 8 лєт дамбілі Бамбас” відповідати: “Так росіяни і бомбили. Чи ви з тих, хто вірить в теорію змови, що люди донбасу бомбили самі себе?”.

Я вважаю, що українська національна ідея все ж народжується. Як і формується еліта та сумління нації. Крізь сон чути, як у темряві формується батьківщина, ніби хребет у підлітка з інтернату (if you know what I mean… Або тиць). Я вірю, що це буде вже не “відʼїбіться від нас”, а “свобода і вольності творити і заробляти”.

P.S. Якщо ти теж так вважаєш, то пошир, будь ласка, цей пост

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.